Версія про ймовірну причетність білоруських спецслужб до вбивства Шеремета не впливає на статус нинішніх фігурантів справи – Антон Геращенко

Геращенко: Версія стосується ймовірних варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Версія про ймовірну причетність спецслужб Білорусі до вбивства журналіста Павла Шеремета стосується варіантів того, хто міг бути замовником, а не виконавцем злочину, заявив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

Версія про ймовірну причетність білоруських спецслужб до вбивства журналіста Павла Шеремета не вплине на перебіг справи фігурантів, яких обвинувачують у вбивстві. Про це в коментарі "Стране" 4 січня заявив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.

"Ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, яким висунуто підозри у виконанні вбивства. Версія стосується ймовірних варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем", – сказав він.

4 січня 2021 року бельгійське видання EUobserver опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева (2008–2012 роки), у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктування співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева.

"Ми маємо попрацювати над Шереметом, який є великим головним болем... Ми закладемо [бомбу] тощо, і цього чортового щура рознесе на чортові шматки: ноги – в один бік, руки – в інший. Якщо ж усе матиме [вигляд] як із природних причин, то люди не зрозуміють сигналу... Президент [Лукашенко] чекає цих операцій", – цитує Зайцева EUobserver.

Як випливає зі слів колишнього глави КДБ, 2012 року готували операції з усунення деяких політичних опонентів Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.

Нацполіція України заявила, що одержала інформацію видання EUobserver. Наразі Нацполіція дістала дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн, проте не уточнила, у якій саме.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх було заарештовано.

Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.

Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов'язання, Антоненко перебуває під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.

22 травня 2020 року поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення, що судити Антоненка, Дугарь і Кузьменко будуть за участю присяжних. Перше засідання по суті відбулося 28 вересня.