"Ви ще розкажіть, чий Крим". Притула та Клімкін запитали Бойка, чи покличе він своїх прибічників захищати Україну, той назвав запитання "провокаційним"
Притула розповідав про свою поїздку на Донбас у район проведення операції Об'єднаних сил і зазначив, що "там" йому "подобається більше, ніж тут".
"Усе правильно кажуть учасники дискусії. Добре, коли ми всі консолідуємося й об'єднуємося, коли нам допомагає Захід, коли ми маємо монолітне суспільство, а політики – по одну лінію барикад. Але чи маємо ми це? Навряд чи. Чи піде [президент РФ Володимир] Путін колись у широкомасштабний наступ? Ми говоримо про маркери. У нас головний маркер – Конституція України, де закріплено рух до НАТО. Тому це все – тільки питання часу та [того], чи зможемо ми підготуватися до цього широкомасштабного наступу. Що потрібно, щоб відбити загрозу, окрім доброго військового забезпечення? Монолітність українського суспільства. Суспільство орієнтується на еліти чи на тих, хто себе таким називає. І я точно знаю, що в цій студії і поза нею є люди зі спільним знаменником. Тому що у разі страшної небезпеки вийде [п'ятий президент України] Петро Олексійович [Порошенко], звернеться до своїх прихильників – і вони підуть захищати країну. [Нинішній президент України Володимир] Зеленський звернеться до своїх – і вони це зроблять. Я звернуся до своїх – і вони це зроблять. Але Юрій Бойко не звернеться до своїх із тими самими тезами, з якими звернемося ми. Тому що він у цей момент полетить із [нардепом від ОПЗЖ Віктором] Медведчуком до Путіна та [експрезидента РФ Дмитра] Медведєва домовлятися про газ. Чому я так кажу? А тому, що ми це вже бачили і проходили", – заявив Притула.
Він назвав "Опозиційну платформу – За життя" "нащадком і дитиною" Партії регіонів, а також п'ятою колоною, "з якою обговорювати питання стратегії національної безпеки та оборони – те саме, що з комуністами говорити про декомунізацію”.
"Ми маємо усвідомлювати, що до тих пір, поки лідери партій, які називають себе опозиційними, а правильно мають називатися проросійськими, не вийдуть до своїх прихильників, не скажуть їм прості тези, що РФ – окупант, Путін – убивця і нам треба захищати свою країну, то консолідації тотального українського суспільства не відбудеться", – додав Притула. Запис свого запитання він опублікував у Telegram.
Бойко не відповів на запитання Притули, хоча ведучий наголосив на необхідності прямої відповіді. Нардеп говорив про переговори президентів США та Росії Джо Байдена та Володимира Путіна, про необхідність уникнути війни та мирне врегулювання конфлікту, а також про зарплати українських військових.
Потім студія обговорювала заяву Зеленського про можливий референдум щодо питання Донбасу та видавання партквитків "Единой России" ватажкам бойовиків.
До запитання Притули повернулися у наступному блоці програми.
"Якщо раптом щось почнеться, ви своїм виборцям скажете: "Йдемо захищати батьківщину"?" – запитав Шустер у Бойка.
Співголова ОПЗЖ назвав запитання "провокаційним".
"На нього дуже легко відповідати у теплій комфортній студії. Але коли стає реальною загроза, тоді треба ставити запитання", – сказав Бойко. Він висловив переконання, що "війни не буде", а людям "треба розслабитися".
Коли Притула заперечив, що війна вже триває, Бойко сказав, що "у нас є конфлікт, який тліє, а війни такої, якою лякають людей, не буде". Водночас він не відповів на запитання Шустера.
За деякий час колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін почав наполягати на відповіді на запитання щодо захисту держави.
"Це серйозна історія. Потрібно відповісти. Буде заклик захищати країну чи ні? Буде чи ні, пане Юрію?" – звернувся він до Бойка.
"Звичайно. А що ви хотіли сказати, що у нас... Ви ще розкажіть, а чий Крим. Слухайте, ви ставите провокаційні запитання, дурні", – відреагував співголова ОПЗЖ.
Контекст:
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи, зокрема 158 дітей.
2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, та не відкидала спроби просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили буде залучено до навчань, а пізніше вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там із моменту анексії Криму.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено майже 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня Путін і Байден провели двогодинну розмову через відеозв'язок. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена домагатиметься від Німеччини зупинки газогону "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.