За словами джерел, "російські військові дійсно наказали деяким підрозділам повернутися у свої казарми до 1 травня – і вони дійсно відійшли від кордону". Але багато підрозділів залишили свої вантажівки і бронетехніку, що видання трактує як "сигнал про те, що вони можуть повернутися, якщо президент Росії Володимир Путін вирішить розвернути їх знову".
Генерал-майор Майкл Репасс, колишній командувач сил спеціальних операцій США у Європі у відставці, також заявив, що Росія відвела лише частину військ і "зберегла досить смертоносні сили в регіоні". Він зазначив, що росіяни "можуть захотіти повернутися пізніше, коли час і ситуація будуть вигіднішими для Росії".
Представники адміністрації Байдена заявили, що вони сприймають постійну присутність військ на кордоні з Україною як сигнал Путіна про те, що він може зрівнятися – і фактично перевершити НАТО – за кількістю військових, які беруть участь у навчаннях США і НАТО у Європі. Ідеться про багатонаціональні військові навчання країн НАТО Defender Europe, які стартували 4 травня, у них бере участь 28 тис. військових зі Сполучених Штатів і європейських союзників.
Військові аналітики вважають, що розгортання військ Путіна явно мало на меті те, щоб "бути видимими" – спроба пограти мускулами і "частина стандартної процедури Кремля, особливо на початку каденції нового американського президента".
Водночас чиновники адміністрації Байдена вважають небезпечним те, що будь-яке нарощування військової потужності може вийти з-під контролю або спровокувати глибшу кризу. Упевненості в цілях Путіна у них немає – і "ця двозначність могла бути частиною розрахунків російського лідера", зауважує видання.
Деякі американські офіційні особи кажуть, що розгортання військ переважно спрямовано на те, щоб "викрити блеф Сполучених Штатів і Європи" й визначити для Києва межі підтримки Заходу. Імовірно, Росія хоче викликати реакцію Заходу, і ця реакція не виправдає надій українського уряду.
Росія, можливо, вже досягла цієї мети, вважає The New York Times. США заявили, що готові ввести нові санкції проти Москви, і висловили рішучу підтримку Україні. Але адміністрація Байдена не зробила жодних кроків для просування до членства в НАТО або значного збільшення військової допомоги Києву, зауважують у виданні.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, протягом конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Цього року загинуло більше ніж 30 українських військових.
РФ від кінця березня нарощувала війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хотіла розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території за допомогою введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов говорив 14 квітня, що РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових. Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель заявляв 19 квітня, що біля українських кордонів сконцентровано приблизно 100 тис. російських військових. Прессекретар Пентагону Джон Кірбі, не називаючи точної кількості російських сил, зауважував, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили з 2014 року".
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії та три з'єднання повітряно-десантних військ, їх усі залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
22 квітня Шойгу заявив, що всіх поставлених цілей "перевіркових заходів у Південному та Західному військових округах" досягнуто і що з 23 квітня війська розпочнуть повернення в пункти постійної дислокації. Водночас він повідомив, що техніка та озброєння 41-ї загальновійськової армії, залучені до навчань у вересні, залишаться на полігоні Погоново у Воронезькій області.
Росія частково відвела військових з окупованого Криму, але на східному кордоні України, у Воронезькій області, вони залишилися, говорив голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко 28 квітня. 1 травня колишній головнокомандувач Збройних сил України генерал Віктор Муженко також заявив, що відведення "чисто умовне, виведений тільки особовий склад".
-1 Київ
