"Виникає конфлікт інтересів". Разумков оцінив законопроєкт про деолігархізацію

Разумков вважає, що Україні необхідний закон про лобізм
Фото: Верховна Рада України / Facebook
В Україні треба створити окремий орган, який би займався деолігархізацією, тому що у членів Ради національної безпеки та оборони (РНБО) може виникнути конфлікт інтересів, заявив 3 червня на брифінгу спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

У спікера запитали, чи підтримує він поданий у Раду так званий законопроєкт про деолігархізацію.

"Я зранку зміг з ним ознайомитися. Сама ідея правильна, багато слушних речей. [...] З урахуванням того, які функції передбачаються для Ради нацбезпеки та оборони, а вона саме дорадчий, консультативний, координаційний орган. Їй не властива функція відносити тих чи інших громадян до тих чи інших категорій. Тому, я думаю, варто було б створити окремий орган, який би займався такими питаннями", – відповів Разумков.

За його словами, під час визначення, чи є українець олігархом, конфлікт інтересів може виникнути у членів РНБО.

"У Ради нацбезпеки та оборони, на мій погляд, виникає конфлікт інтересів, тому що і голова Верховної Ради, і президент, і інші високопосадовці входять до РНБО, і, якщо ми кажемо гіпотетично, що є якийсь голова Верховної Ради, якось пов'язаний з олігархами (або будь-який інший посадовець – прем'єр-міністр, міністр), навряд чи він буде підтримувати ідею включення такої особи до вищезазначеного списку", – пояснив Разумков.

Він вважає, що в Україні "обов'язково треба приймати закон про лобізм", який би дав змогу працювати бізнесу і владі так, як це відбувається в США та Європі, – "не під ковдрою".

Контекст:

2020 року президент України Володимир Зеленський заявляв, що готовий говорити з великим бізнесом і забезпечити йому рівні правила, а натомість хоче, щоб олігархи жили та працювали за законом. Він вважає, що олігархам треба віддати "ролі в масовці, а не головні ролі".

15 квітня 2021 року на засіданні РНБО Зеленський анонсував розроблення "фундаментального законопроєкту про статус олігарха в нашій країні". За його словами, законодавча ініціатива спрямована, зокрема, на те, щоб олігархи не могли впливати "на вибір країни, на економіку, на закони, на Верховну Раду".

14 травня секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що, на його думку, під дію розроблюваного закону про олігархів підпадає 13 осіб, можливо, більше. Їхні прізвища Данілов назвати відмовився.

Документ подали на розгляд Верховної Ради 2 червня. Згідно із законопроєктом, "олігарх" відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року постійно підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів, йому заборонять брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовцям потрібно буде повідомляти про контакти з олігархами, а самим бізнесменам – подавати декларацію в Національне агентство з питань протидії корупції.