"Влада вже навіть не намагається обґрунтувати узурпацію влади в Києві". Черненко пояснив, чому в Раді поспішають ухвалити законопроєкт про столицю

"Зараз починає з'являтися інформація, що законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ – столицю України" можуть поставити на голосування вже на поточному або на наступному пленарному тижні, хоча раніше "слуги" обіцяли розглядати його вже після прийняття закону про місцеві державні адміністрації, щоб надати процесу узурпації хоч якесь логічне обґрунтування. Але, схоже, на Банковій прийняли рішення навіть не вдавати, що цей закон для киян, а не проти Кличка", – написав він.

Політик нагадав, що норми законопроєкту, попри рішення Конституційного Суду, розділяють повноваження обраного міського голови та голови Київської міської державної адміністрації, і якщо документ буде ухвалено, то столицею керуватиме не обраний киянами мер, а призначений Офісом президента чиновник.

"Але чому такий поспіх? Можливо, він пояснюється витоком інформації з Венеціанської комісії, що зараз готує "розгромні" висновки проєкту від "слуг". Щоб тоді, коли ці висновки будуть оприлюднені, то закон уже набуде чинності й будь-які апеляції до "венеційки" втратили сенс, – написав Черненко. – Джерела у Венеціанській комісії повідомляють, що на експертному рівні вже розпочалося опрацювання цього документа. Помічники доповідача з цього питання вже під час загального огляду виявили цілу низку системних неузгодженостей у законопроєкті. Лише перелік зауважень, без аналітичного обґрунтування, сягає кількох сторінок. А попереду ще детальний постатейний аналіз.

Він повідомив, що вже після того, як Кличко особисто передав проєкт до Венеціанської комісії, комітет Верховної Ради з питань місцевого самоврядування був змушений надіслати законопроєкт у Генеральний директорат ІІ – з питань демократії – Генерального секретаріату Ради Європи.

"Навряд чи позиція Генерального директорату буде разюче відрізнятися від висновку Венеціанської комісії. Мені чим далі, тим важче зрозуміти логіку правлячої партії. На тлі загального падіння рейтингу Зеленського та СН (а в Києві цей рейтинг і так нижче середнього по країні) вони роблять усе, щоб закопати себе ще глибше. Будь-які соцопитування та фокус-групи показують, що кияни не сприймають таке волюнтаристське обмеження повноважень обраного міського голови. Хоча певне пояснення цим діям можна знайти. Вибори в Києві не скоро (навіть вибори до райрад, якщо законопроєкт буде прийнятий, можна відтермінувати до 2025 року), а отримати доступ до столичних ресурсів хочеться вже зараз. Так само як хочеться послабити будь-якого політичного конкурента. У даному випадку – київського мера Кличка", – підсумував експерт.

Контекст:

У 2003 році Конституційний Суд України вирішив, що Київську міську державну адміністрацію (КМДА) має очолювати особа, обрана міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, унаслідок чого мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.

У липні 2019 року під час зустрічі з Кличком президент України Володимир Зеленський підтвердив намір розділити повноваження обраного киянами мера та голови КМДА. 4 вересня Кабінет Міністрів погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, але цього рішення не затвердив президент.

Верховна Рада 3 жовтня 2019 року, понад два роки тому, ухвалила в першому читанні законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ – столицю України". Він пропонує розділити повноваження і посади київського міського голови та голови КМДА, який "буде здійснювати нагляд за додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади".

Навесні – улітку 2021 року публічний конфлікт між Кличком та центральною владою відновився. У травні в Києві розпочалися обшуки на низці комунальних та комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, які тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском та спробою дискредитації Кличка і його політсили.

У серпні Кличко заявив про спробу дискредитувати його, усунути з посади голови КМДА та змінити на "зальотного ставленика". Цього ж місяця у ЗМІ з'явилася інформація, що головою КМДА можуть призначити чинного міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, але він її спростував.

19 жовтня Кличко та Зеленський зустрілися в Офісі президента – за словами Кличка, уперше за останній рік. За інформацією ЗМІ, на зустрічі був Чернишов.

20 жовтня парламентський комітет із питань організації державної влади рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт про столицю у другому читанні та в цілому.

Нардеп від "Слуги народу", член комітету з питань організації державної влади Віталій Безгін зазначив, що Рада розгляне законопроєкт наприкінці листопада.