Всеукраїнська рада церков закликала не політизувати будівництво меморіалу в Бабиному Яру

Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення
Фото: censor.net
Вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру не можна використовувати у вузькополітичній боротьбі або для тимчасової політичної чи геополітичної кон'юнктури, заявили в опублікованому 5 квітня зверненні представники Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

У раді закликали під час обговорення будівництва меморіалу в Бабиному Яру керуватися загальнолюдськими принципами й уникати політизації та ідеологізації.

"Плани і дії, спрямовані на меморіалізацію та гідне вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру, не можуть бути використані у вузькополітичній боротьбі або заради тимчасової політичної чи геополітичної кон'юнктури. Також меморіалізація місця трагедії не може служити для задоволення чиїхось особистих амбіцій", – указано в заяві.

17 лютого Федерація єврейських громад також попередила про неприпустимість політичних маніпуляцій, які штучно створюють навколо ситуації з виділенням трьох земельних ділянок у Бабиному Яру, дві з яких є частиною знищеного радянською владою єврейського кладовища.

"Серйозне занепокоєння викликає навішування політичних ярликів на меморіал і спроби використання теми вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру в політичній боротьбі. Використовувати пам'ять про таку трагедію в політичній боротьбі неможливо. [...] Ми закликаємо вас проголосувати одностайно за це рішення, демонструючи таким чином шану до загиблих та їхньої пам'яті", – закликали представники єврейських громад.

12 березня пресслужба п'ятого президента України Петра Порошенка у відповідь на запит "Радіо Свобода" заявила, що Порошенко виступив категорично проти будь-яких проєктів, які нібито просувають "люди, наближені до [президента РФ Володимира] Путіна".

Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення зобов'язали з'явитися до Бабиного Яру, де до 30 вересня розстріляли понад 33 тис. осіб. За різними оцінками, там було вбито від 70 тис. до 200 тис. людей.

Згодом було створено Меморіальний центр "Бабин Яр". Його генеральний директор Макс Яковер зазначив у грудні 2020 року, що досі точно невідома кількість загиблих у Бабиному Яру.

У 2016 році в Україні майже одночасно стартувало два проєкти: державний український проєкт меморіалізації Бабиного Яру та ініціатива російських бізнесменів єврейського походження, які готові вкласти у створення музею в Бабиному Яру $100 млн, повідомляло LB.ua.

22 червня 2020 року міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив, що державний проєкт "Бабин Яр" буде введено в дію 2021 року.

У лютому Київрада планувала розглянути питання про виділення земельних ділянок для облаштування вхідної групи майбутнього меморіалу в Бабиному Яру. Але через великий резонанс у суспільстві Кличко запропонував відкласти його і спочатку провести окремі депутатські слухання.