Законопроєкт про відповідальність за недостовірне декларування Рада може розглянути цього тижня – Разумков
За словами спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, парламент розглядатиме компромісний варіант законопроєкту щодо відновлення низки норм антикорупційного законодавства.
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков очікує, що парламент розгляне на цьому пленарному тижні законопроєкт про відновлення низки норм антикорупційного законодавства. Про це він заявив на засіданні погоджувальної ради ВР, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
Він зазначив, що 27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №4434 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Аналогічний проєкт закону, за словами Разумкова, за останні два тижні підготувала робоча група у парламенті. Нардепи оприлюднили свої пропозиції 27 листопада. Вони хочуть підвищити поріг, з якого настає кримінальна відповідальність – із 250 прожиткових мінімумів (приблизно 500 тис. грн) до 500 (понад 1 млн грн).
"На базі цих двох законопроєктів будемо створювати доопрацьований, з огляду на всі позитивні аспекти, які відображені як у президентському, так і в законопроєкті, який напрацювала робоча група у парламенті. І якщо все буде добре, якщо ми швидко зможемо досягти консенсусу – а я сподіваюся, що на це налаштовані всі, – то вже на цьому тижні за процедурою, яку ми називаємо "ковідною", ми зможемо розглянути це питання у парламенті і швидко вийти на результат. Я сподіваюся, що всі депутатські групи в цьому зацікавлені", – додав він.
Конституційний Суд України 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Внаслідок цього рішення в Україні розпочалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". 29 жовтня згідно з розпорядженням Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
У КСУ заявили, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", а рішення суду не передбачало необхідність закривати реєстр.
Зеленський 29 жовтня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не виключив, що щодо нього можуть вчиняти різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
3 листопада Рада закликала 11 суддів КСУ, які голосували за скасування частини антикорупційних норм, піти у відставку. 4 листопада 226 нардепів підписали та передали до КСУ заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження.