Заступник глави МЗС Польщі заявив про дискримінацію поляків в Україні. МЗС України спростувало

"Не буде перебільшенням сказати, що поляки в Україні зазнають дискримінації з погляду свободи віросповідання, доступу до освіти рідною мовою та свободи слова", – сказав він.

Шинковський вель Сенк визнав, що в деяких регіонах України вивчення польської мови є популярнішим, ніж англійської. Проте він вважає, що становище поляків в Україні погіршується через об'єктивні та суб'єктивні причини.

Серед суб'єктивних чинників він виділив несприятливий, на його думку, для поляків закон про мову, "уславлення людей, пов'язаних із геноцидом поляків у 1943–1944 роках", зупинення ексгумації польських жертв і відсутність в Україні регламентованих відносин між державою та Римо-католицькою церквою.

Серед об'єктивних причин він назвав соціально-економічну ситуацію в Україні, яка спонукає людей польського походження, особливо молодь, емігрувати до Польщі, отримувати карту поляка та польське громадянство. За його словами, польські громади в Україні тануть загрозливими темпами.

Також чиновник назвав як об'єктивний чинник ситуацію із COVID-19 і високу смертність від хвороби в Україні.

Шинковський вель Сенк додав, що всі ці проблеми польське МЗС порушувало на переговорах з українською стороною.

Представник уряду у справах польської діаспори та поляків за кордоном Ян Дзедзічак заявив, що Польща у своїх відносинах з українською меншістю була "жертвою свого успіху" – Польща настільки приваблива для людей польського походження в Україні, що вони переїжджають до Польщі. Зворотною стороною цього явища є те, що нині польська еліта в Україні – це люди із середнім віком від 60 до 70 років.

"Не польський уряд вказуватиме полякові за кордоном, що йому робити. Саме він вирішує, або він хоче повернутися до своєї матері, на свою батьківщину, або хоче створювати польське середовище в Україні", – сказав Дзедзічак.

Зі свого боку, МЗС України категорично відкинуло твердження Шинковського вель Сенка про нібито "дискримінацію" поляків в Україні, заявив агентству "Інтерфакс-Україна" речник МЗС України Олег Ніколенко.

"Використання таких тверджень щодо становища польської спільноти в Україні є щонайменше некоректним. Воно вводить в оману наші суспільства, не відображає реального стану дружніх і партнерських відносин України та Польщі", – сказав Ніколенко.

Ніколенко зазначив, що в МЗС здивовані тим, що ця заява пролунала наступного дня після успішного засідання у Варшаві консультаційної комісії з питань задоволення освітніх потреб представників української меншини у Польщі та польської меншини в Україні. За його словами, комісія підтвердила взаєморозуміння та взаємну відкритість до конструктивного діалогу.

"Закликаємо польську сторону утримуватися від політичних оцінок, які дисонують із реальними намірами та кроками сторін для зміцнення партнерства України та Польщі у різних сферах", – додав він.

Контекст:

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, поляками вважало себе 144,1 тис. громадян України. Президент Польщі Анджей Дуда 2018 року оцінював кількість українців, які живуть і працюють у Польщі, в 1 млн осіб.

5 вересня 2017 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон "Про освіту". Документ, зокрема, розширює використання української мови у навчанні. Своє занепокоєння щодо "мовної" статті закону висловили Угорщина, Румунія, Молдова та Польща. У Варшаві застерігали Україну від порушення міжнародних зобов'язань.

Між Україною та Польщею протягом кількох років точаться суперечки щодо конфліктів між поляками та українцями під час Другої світової війни. Здебільшого це стосується Волинської трагедії – взаємних етнічних чисток українського та польського населення. Їх здійснювали Українська повстанська армія та польська армія Крайова за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів 1943 року на Волині під час Другої світової війни.

Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв нараховано десятки тисяч. Більшість загиблих була поляками.

У Польщі ці події вважають геноцидом польського народу. Польща регулярно засуджує прославлення в Україні Української повстанської армії, Степана Бандери та Романа Шухевича, оскільки вважає їх відповідальними за трагедію.

2015 року парламент України ухвалив закон про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті. УПА визнали організацією, яка виборювала українську державність.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.