Зеленський і спікерка Сейму Литви заявили, що на відновлення України мають спрямувати заарештовані та заморожені активи Росії

Зеленський (праворуч) і Чмілітє-Нільсен обговорили подальшу взаємодію на шляху євроатлантичної інтеграції України
Фото: president.gov.ua
Президент України Володимир Зеленський 11 листопада у Києві провів зустріч зі спікеркою Сейму Литви Вікторією Чмілітє-Нільсен.

Про це повідомив пресцентр Офісу президента України (ОПУ).

Під час зустрічі Зеленський висловив подяку Литві за послідовну політичну, фінансову, гуманітарну та оборонну допомогу Україні, особливо – за посилення армії, тренувальні місії, ремонт пошкодженої військової техніки, медичну допомогу захисникам і їхню реабілітацію.

Окремо сторони обговорили ракетний терор проти української цивільної інфраструктури, який "провокує дефіцит енергопостачання не лише в Україні, а й в усій Європі", розповіли в ОПУ.

"У цьому контексті відзначено важливість уже започаткованої участі литовської сторони у відбудові українських об'єктів інфраструктури, які постраждали внаслідок російського вторгнення. Співрозмовники наголосили, що саме на відновлення України мають бути спрямовані заарештовані та заморожені російські активи, – ідеться у повідомленні. – Також було акцентовано на важливості покарання всіх винних у скоєних в… [Україні] воєнних злочинах і злочинах проти людяності, включно зі злочином агресії".

Окрім того, Зеленський і Чмілітє-Нільсен обговорили подальшу взаємодію на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Зеленський "за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавної співпраці, підтримку суверенітету й територіальної цілісності України" вручив спікерці Сейму Литви орден князя Ярослава Мудрого ІІ ступеня.

Чмілітє-Нільсен прибула до України 10 листопада у складі делегації парламенту Литви. Під час візиту вона, зокрема, відвідала звільнену у квітні від окупантів Бучу Київської області. Спікерка Сейму Литви провела також зустрічі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком і прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем.

Контекст:

На відновлення України через повномасштабне вторгнення Росії може знадобитися до $1,1 трлн зовнішньої допомоги, заявив 21 червня президент Європейського інвестиційного банку Вернер Гоєр. За його словами, Європа "має відіграти найбільшу роль" у відновленні України.

Відновлювати Україну, яка зазнала колосальних руйнувань унаслідок воєнної агресії РФ, влада має намір насамперед коштом заарештованих активів РФ, заявляв Шмигаль.

У відповідь на повномасштабний напад Росії на Україну США, Канада, Євросоюз, Великобританія, Австралія та Японія ввели проти РФ кілька пакетів санкцій. Зокрема, США і ЄС наклали санкції на Центробанк Росії, заморозивши його закордонні активи.

Після нападу на Україну Європейський союз заморозив активи Росії на суму 17,5 млрд, повідомили наприкінці жовтня в Єврокомісії. Її глава, Урсула фон дер Ляєн, заявляла, що мета ЄС – не лише заморозити, а також вилучити активи Росії для відновлення України, але для цього ще багато чого потрібно зробити.

Міністр юстиції Денис Малюська говорив 12 вересня, що країни Заходу дали попередню усну згоду на передавання Україні російських золотовалютних резервів, заморожених за кордоном, залишилося закінчити розроблення юридичного механізму для цього.