Зеленський – українцям: Чи потрібно нам боятися? Ні! Тому що Україна-2021 дуже відрізняється від України-2014
Зеленський підкреслив, що Україна-2021 не має ілюзій і розуміє, хто справжній друг і брат
"Варто тричі подумати: чи треба сьогодні безапеляційно довіряти експертам з інтернету, "надійним" джерелам ЗМІ, інсайдам анонімних Telegram-каналів? Чуткам у маршрутці, на ринку чи біля під'їзду? Чуткам від знайомих, чиї знайомі мають знайомих у Міноборони і по секрету поділилися секретною інформацією? А головне – чи треба довіряти заявам політиків, для яких мають значення не ваші інтереси, а ваші голоси?" – зазначив президент.
Зеленський запитав, чи варто довіряти політикам, "які кричать, що треба негайно почати війну, але мовчать, що мають на увазі наших, а не своїх дітей".
"А найстрашніше – політиків, для яких перемогою буде поразка України і можливість сказати: "Ми ж вам казали і попереджали". Чи потрібно сьогодні нам бути пильними? Так. Чи потрібно нам боятися? Ні. Бо Україна-2021 дуже відрізняється від України-2014", – упевнений президент.
Зеленський підкреслив, що Україна-2021 не має ілюзій і розуміє, хто справжній друг і брат.
"Хто готовий підставити плече, а хто може вдарити у спину. Тому Україна-2021 розуміє всі можливі сценарії і знає, що буде робити у відповідь за будь-якого розвитку ситуації. Ми не боїмося, бо в нас є неймовірна армія і неймовірні захисники. Минулого тижня я провів із ними два дні на передовій. Що про ситуацію говорять вони? Вони звикли не говорити, а робити свою справу", – додав президент.
Контекст:
Під час свого звернення Зеленський також запропонував російському президенту Володимирові Путіну зустрітися "в будь-якій точці Донбасу, де йде війна". Пропозиція українського президента пролунала напередодні виступу Путіна з посланням до Федеральних зборів РФ, який має відбутися 21 квітня.
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їхня кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
19 квітня глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію, однією з тем якої була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами глави української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.