Кулеба запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, зокрема розробити пакет секторальних санкцій

Політика

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на запрошення верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозепа Борреля взяв участь у відеоконференції Ради Євросоюзу із закордонних справ 19 квітня. Про це повідомила пресслужба МЗС України.

Кулеба поінформував учасників заходу про загострення ситуації з безпекою вздовж українсько-російського кордону і на Донбасі, а також "ознайомив колег із комплексом загроз, які несуть нинішні дії РФ української та європейської безпеки".

Він запропонував покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації.

"Ми вдячні ЄС за всі кроки, які були здійснені із 2014 року з метою підвищення ціни для РФ за її агресію проти України. Водночас на нинішньому етапі персональних санкцій уже недостатньо. Потрібно вже зараз провести внутрішню дискусію в ЄС із метою розробки нового пакета секторальних санкцій, який буде негайно введений у разі нового етапу агресії з боку РФ", – сказав міністр.

Як повідомляє МЗС, Євросоюз і держави-члени запевнили, що "залишаються єдиними в непохитній підтримці" суверенітету й територіальної цілісності України, готові надалі зміцнювати підтримку України і здійснювати послідовний тиск на РФ.

"Європейський союз високо відзначив зусилля України з досягнення політико-дипломатичного врегулювання на основі Мінських домовленостей, виважену і мудру реакцію Києва на спроби Росії провокувати загострення. Окремою темою стали протиправні дії РФ в Азово-Чорноморській акваторії, мілітаризація тимчасово окупованого Криму, Чорного і Азовського морів. Дмитро Кулеба обговорив із колегами з ЄС шляхи реагування на порушення міжнародного морського права в контексті закриття РФ Керченської протоки і блокування Росією Азовського моря", – ідеться в повідомленні.

Міністр підтвердив запрошення всім державам-членам ЄС узяти участь в установчому саміті й подальшій роботі Кримської платформи.

"Учасники зустрічі приділили окрему увагу подальшим внутрішнім трансформаціям в Україні, спрямованим на наближення нашої держави до членства в ЄС. Дмитро Кулеба відзначив важливість надання Україні чіткої перспективи членства в ЄС. За його словами, агресивна політика РФ проти України буде остаточно подолана тоді, коли в Москві усвідомлюють, що Україна є невід'ємною частиною західного демократичного світу", – повідомили в українському зовнішньополітичному відомстві.

Контекст

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. людей.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше як 89 тис. військових, до 20 квітня їхня кількість зросла до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів.