"Там маски не допоможуть". Головний санітарний лікар вважає правильною зупинку метро в Україні

Заступник міністра охорони здоров'я – головний санітарний лікар України Віктор Ляшко вважає, що рішення про закриття метрополітенів в Україні в межах заходів щодо протидії поширенню коронавірусної інфекції було правильним кроком. Таку думку він висловив на брифінгу в Києві 17 березня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Окремою принциповою позицією було закриття метрополітену. Ми всі знаємо, що таке метрополітен і в якій кількості населення проїжджає в одному вагоні, особливо в годину пік. Це надзвичайно тісний контакт. Там не допоможуть уже ні маски, ні інші засоби індивідуального захисту", – сказав Ляшко.

До того ж, за його словами, за великих скупчень людей складно відстежити контакти інфікованого пасажира.

"Коли в такому тісному контакті з'являється один хворий, то крапельки слизу чи інших біологічних рідин 100% потрапляють на слизові оболонки іншої людини, яка контактує [з інфікованим]. І це призводить до значного збільшення кількості контактів, які досить важко відслідкувати в подальшому, коли проводимо епідеміологічне розслідування", – зазначив заступник міністра.

Він підкреслив, що зараз усі заходи мають превентивний характер.

"Ми дивимося на приклад Італії, яка ввела схожі заходи, але пізніше, коли вже був пік захворюваності. І все рівно ці заходи дозволили зменшити кількість випадків захворювання, які реєструються щодня, відразу до 35–40%. Ми працюємо на упередження та просимо з розумінням ставитися до незручностей", – сказав він.

Метрополітени діють у трьох містах України – Києві (населення становить приблизно 3,36 млн осіб), Харкові (1,4 млн) і Дніпрі (орієнтовно 1 млн).

Денний пасажиропотік Київського метрополітену – приблизно 1,4 млн, Харківського – приблизно 600 тис., Дніпровського – 18 тис.

16 березня президент України Володимир Зеленський у межах заходів щодо протидії поширенню коронавірусної інфекції закликав закрити метро із 12.00 18 березня. Але на засіданні уряду ухвалили рішення зупинити роботу цього виду транспорту із 17 березня.

Мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що закривати метро не збирається. "Метро користуються всі категорії пільговиків. Вважаю абсолютно необґрунтованим таке рішення для міста, де не зафіксовано жодного випадку захворювання. Люди повинні якось їздити на роботу і пересуватися", – сказав він. Зеленський відповів, що у разі зриву карантину на Кернеса чекає кримінальна відповідальність.

17 березня Харківська міськрада повідомила, що метро в місті все-таки припинить роботу о 20.00 17 березня. Київське метро закриють о 23.00 17 березня. У Дніпровському метрополітені виданню "ГОРДОН" повідомили, що поки що не знають точного часу зупинки метро.

Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 почався наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією. За даними ВООЗ, станом на 17 березня, коронавірусом інфіковано 173 344 людини в понад 150 країнах, 7019 осіб померли.

В Італії зафіксовано найбільшу кількість хворих у Європі – 27 980. У цій країні метро є у семи містах, зокрема в Римі (населення 2,9 млн) та Мілані (1,4 млн). Незважаючи на оголошений у країні карантин, їх не зупинили, але римський метрополітен скоротив час роботи із 5.30 до 21.00, а міланський – кількість потягів.

В Україні станом на 16 березня підтверджено сім випадків зараження коронавірусом (чотири з них – у Чернівецькій області, два – у Києві), одна із хворих, 71-річна жителька Житомирської області, померла.

За кордоном від COVID-19 померла одна українка (вона жила і працювала в Італії), ще шістьох лікують.

Із 12 березня в Україні через поширення коронавірусної інфекції заборонили масові заходи і закрили навчальні заклади. Обмежувальні заходи триватимуть три тижні – до 3 квітня. Окрім того, у ніч на 16 березня Україна цілковито заборонила в'їзд на територію країни іноземним громадянам, а із 17 березня зупинила авіаційне сполучення з іншими країнами. У багатьох містах країни також зачинили торговельні центри, магазини (окрім продуктових та аптек), ресторани, кафе й бари, спортивні зали, салони краси та нічні клуби.