Український учений про пожежу в Чорнобилі: Теоретично міг навіть статися ядерний вибух

Пожежа в Чорнобильській зоні, яка виникла 4 квітня, небезпечніша і відрізняється від пожеж 2015 року тим, що цього разу осередки загоряння були на особливо забруднених ділянках. Про це в коментарі "Фактам" заявив фахівець з моделювання поширення радіонуклідів у довкіллі професор Іван Ковалець.

"Нинішня пожежа в Чорнобильській зоні була дуже масштабною. Щось схоже вже було 2015 року. Тоді у двох пожежах згоріло до 40 тис. гектарів лісу, що більше, ніж за всі роки незалежності в сумі. Цифра дійсно вражає, якщо врахувати, що в середньому за рік до цього випадку згорало не більше ніж гектар лісу. А ось під час однієї пожежі 2020 року згоріло 35 тисяч гектарів лісу!" – зазначив він.

За словами Ковальця, нинішня пожежа небезпечніша за попередні, оскільки 2015 року не горів так званий  рудий ліс – дерева, прилеглі до Чорнобильської АЕС, які взяли на себе найбільшу частину викидів радіоактивного пилу під час вибуху реактора 1986 року.

"Ми можемо говорити, наприклад, про те, що перенесення цезію, який піднімається в повітря під час пожежі, не має для жителів Києва загрозливого характеру. Його концентрація цього разу була нижчою за гранично допустиму. Але не одним же цезієм "багата" Чорнобильська зона! Ми говоримо про цезій, тому що він добре вивчений. А стронцій, наприклад? Його набагато складніше виміряти, складніше спрогнозувати наслідки", – додав він.

Учений зазначив, що під час пожежі всі елементи, які є у ґрунті, можуть піднятися в повітря, проте точно не зрозуміло,  в якій кількості.

"За оцінками українських фахівців, під час пожежі з ґрунту може підніматися 5% цезію, а на Заході з'являються статті, в яких зазначають, що піднімається 70% цезію... Усі знають, що один мілібекерель цезію не небезпечний, хоча це в тисячу разів більше, ніж фонова концентрація. Але коли йдеться про те, що зараз у Києві зафіксували сотні мілібекерелей цезію, цей факт бояться опублікувати. Обговорюють, сперечаються: чи є насправді така концентрація? Тому що цезій цезієм, але за таким надзвичайно високим рівнем концентрації може стояти невідомо що", – заявив Ковалець.

Він уточнив, що в Києві зафіксували концентрацію цезію у 200 мілібекерелей, а таких показників у столиці не було з 1993 року.

"Під час пожежі обговорювали різні ризики, але про те, що може загорітися сховище ядерних відходів, ніхто навіть не говорив. Є таке поняття, як "повторна критичність", тобто повторність імовірності ядерної реакції. Чи може на це вплинути пожежа? Я ніколи не оцінював. Ризик був. Мізерний, але був. Теоретично міг би статися навіть ядерний вибух. Це не виключено", – зазначив професор.

Пожежа в Чорнобильській зоні відчуження виникла 4 квітня і тривала 10 днів. За даними в.о. голови Державної екологічної інспекції Єгора Фірсова, пожежа спалахнула через підпал трави (пізніше поліція затримала двох осіб, імовірно, причетних до підпалу).

14 квітня відкритий вогонь у Чорнобильській зоні вдалося загасити, але тління пеньків тривало.

16 квітня через сильний вітер ситуація ускладнилася, з'явилося три нові вогнища тління. Але у ДСНС повідомили, що вони не є масштабними і не мають загрозливого характеру.