"Іронічно, що активісти покрили купу зерна прапором ЄС, а не російським". Соцмережі обурені діями польських фермерів, які розсипали на дорозі українське зерно

Українців розлютили дії польських мітингувальників
Фото: Rafał Mekler / Twitter

11 лютого в соцмережах з'явилося відео з розсипаним польськими протестувальниками українським зерном. Українці в соцмережах різко відреагували на цей інцидент, вбачаючи в таких діях підігравання країні-агресору Росії.

Мер Львова Андрій Садовий вважає, що українське зерно висипали насправді проросійські провокатори.

"Псевдоблокада на кордоні триває. Українці буквально поливають кров'ю поля, які родять це зерно. Збирати пшеницю на полі, яке бачило війну, – це як працювати сапером. Такі дії – ницість і ганьба", – наголосив він.

"Людина, яка шанує землю і Бога, ніколи не буде висипати зерно на дорогу", – прокоментував ситуацію підприємець Валерій Пекар.

Депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович назвав такі дії протестувальників гріхом.

"Проблема не в тому, що два десятки покидьків блокують кордон. Проблема, що на всю Польщу не знайшлося поляків, що прийшли б до того кордону й розігнали цей шабаш російської агентури", – відреагувала на ситуацію журналістка каналу "Еспресо" Ольга Лень. 

Вона додала, що бачить "акції ворогів України" і водночас не бачить "ніякої протидії з боку друзів України".

Співзасновник партії "Демократична сокира" Віктор Трегубов зазначив, що по всій Європі основною діяльністю фермерів стало не сіяння і збір, а пікетування.

"Чому? Бо пікетування прибутковіше. Чому? Бо колись уряди вирішили, що треба рятувати традиційний спосіб життя селян дотаціями. Як результат, фермери стали новими шахтарями. Себто людьми, праця яких насправді не окупається і є формою соціальної допомоги. І справді, як так сталося, що за покоління ці люди з робітників перетворилися на суміш волоцюг та здирників?" – підкреслив він.

 

"Ось це українське зерно, яке польські фермери сьогодні висипали прямо на асфальт на кордоні. Те наше зерно, яке збирали українські хлібороби й підривалися на мінах. Те зерно, яке засівали, а попереду йшли військові з міношукачами. Те зерно, яке спалювали на корінню, щоб не дісталося росіянам, які окуповували країну. Я розумію, чому наші люди, які знайшли прихисток там, пишуть, що не почуваються в безпеці. Може, через таке теж?" – коментує журналістка Зоя Казанжи.

Амбасадорка України у США Оксана Маркарова, коментуючи ситуацію із зерном, наголосила, що в будь-якій конфліктній ситуації з друзями й партнерами найскладніше – і далі фокусуватися на тому, що об'єднує, і наполегливо, але конструктивно вирішувати суперечки так, щоб стати ближчими, сильнішими і зменшити вплив тих провокаторів.

"Це стосується зерна, зброї, історичних подій і багато чого іншого… Це не значить, що не треба твердо, а іноді й жорстко обстоювати власні інтереси та цінності. Треба. Але дуже важливо уникати узагальнення і спокуси виплеснути на партнерів те, що потрібно виплескувати на ворога. Який у нас один – Росія", – зазначила амбасадорка.

Політична експертка Тетяна Лупова, реагуючи на інцидент із зерном, нагадала, що українці досі мають колективну травму через Голодомор.

"Тож усі, хто знову відчув знущання росіян в окупації, посидів без їжі, на все життя запамʼятав, як хотілося звичайного хліба. Ці декілька поколінь знову навчать наступних, що хліб треба поважати. Можливо, поляки й не знають цього, але вони точно знають, що чуже чіпати не можна. А от росіяни добре знають, як дошкулити українцям, як показати неповагу до цілої нації. Чергова спецоперація вдалася, черговий ефесбешник почепив собі нову зірку на погон. Ціна українського хліба занадто висока, щоб його зневажати і топтати ногами", – наголосила вона.

Ексголова Державного агентства України з питань кіно, український актор Пилип Іллєнко наголосив, що українське зерно, яке польські фермери викинули на дорогу, збирали серед обстрілів на замінованих землях, що свідчить про труд і стійкість українських фермерів. 

"У 1930-х роках нашим предкам довелося збирати пшеницю з полів, щоб вижити. Деяким людям може бути важко усвідомити перспективу нації, яка пережила Голодомор, ставши свідком розсипання зерна. Гірка іронія, що активісти покрили купу зерна прапором ЄС. Можливо, наступного разу їм варто подумати про використання російського – це може більше підійти для їхньої справи. Проте, я впевнений, що в Польщі достатньо раціональних людей, які можуть підштовхнути своїх земляків до усвідомлення серйозності ситуації", – підкреслив він.

Колишній народний депутат, блогер Віталій Чепинога підкреслив, що хоч його і злить ситуація з розсипаним зерном, але все ж треба пам'ятати, що не поляки вороги України.

Колишній муфтій Духовного управління мусульман України "Умма", парамедик Саід Ісмагілов переконаний, що українці мають перетворитися з нації землеробів на націю воїнів. 

"Проти нації воїнів ніхто не зробить ані Голодомору, ані ризикне висипати на землю наше збіжжя. Ставайте воїнами, опановуйте військові спеціальності, будьте сильними й мужніми. Кожен українець (і чоловіки, і жінки) повинні мати військову спеціальність і вміти користуватися зброєю. Досить скиглити й жалітися на долю, зробіть так, щоб у ворогів сіпалось око від слова "українець", – написав він.

"Фотографії з розсипаним зерном розраховані саме на те, щоб робити нам боляче. Не треба їх поширювати, будь ласка. Це той же почерк, що й переінакшені росіянами "Пливе кача" абощо. Поляки як суспільство тут, мені здається, ні до чого. Сприймаю це радше як інформаційний теракт", – зазначила поетка Катріна Хаддад.

Контекст:

Відео з розсипаним зерном з'явилося 11 лютого в соцмережах. Один із протестувальників, власник логістичної компанії Rafał Mekler Transport Рафал Меклер написав у Facebook, що "полякам доводиться брати справу у свої руки", бо їх нібито не чує Євросоюз.

Польська поліція вже з'ясовує подробиці інциденту.