Єлизавета ІІ спускала на воду, Зеленський змінював назву. Що відомо про перший український криголам "Ноосфера", який готують відправити в Антарктиду
G
У серпні Україна вперше за історію незалежності придбала науково-дослідне судно – британський криголам James Clark Ross. Пізніше над криголамом підняли український прапор, судно прибуло до Одеси та дістало нову назву, ставши "Ноосферою". Команду українського криголама вже набрали, відтоді судно готують до експедиції. Де зараз судно, коли вирушить до Антарктиди і для чого його купила Україна – у матеріалі "ГОРДОН".
"Британський" період James Clark Ross
Криголам James Clark Ross був флагманом Британської антарктичної служби 30 років, носив ім'я британського військового моряка, дослідника Антарктики адмірала Джеймса Кларка Росса (роки життя: 1800–1862).
Судно збудувала британська суднобудівна компанія Swan Hunter Shipbuilders, на воду його спустили в 1990 році, на церемонії була королева Великобританії Єлизавета II, ідеться на сайті Британської антарктичної території.
James Clark Ross у 1991 році став першим судном Британської антарктичної служби, спеціально побудованим як наукова платформа. Відтоді криголам був насамперед судном для біологічних, океанографічних та геофізичних експедицій.
Судно обладнане комплексом лабораторій та лебідковими системами, що дають змогу розміщувати наукове обладнання на кормі або на середині судна, воно може йти зі швидкістю 2 вузли (приблизно 3 км на годину) через рівний морський лід завтовшки 1 м.
Також криголам обладнано системою подання стисненого повітря, яку використовують для проходження через широке поле щільного льоду (вона розхитує судно).
В останній свій рейс на службі Великобританії криголам вирушив у березні 2021 року. Експедиція тривала п'ять із половиною місяців, місія судна полягала у доправленні наукового та оперативного персоналу в Антарктику, а також у поповненні запасів британських станцій в Антарктиці ще на рік.
"30-річна служба James Clark Ross припала на той час, коли світ дедалі більше шукає відповіді на запитання про вплив зміни клімату, потепління морів та підйом рівня кислотності океану. За три десятиліття його служби було досягнуто визначних успіхів у всіх цих сферах. James Clark Ross став провідною у світі плавучою платформою для біологічних, океанографічних та геофізичних досліджень", – ідеться у повідомленні Британської антарктичної території.
Флагман Британської антарктичної служби став "Ноосферою"
19 серпня Національний антарктичний науковий центр Міністерства освіти і науки України та британська установа "Дослідження та інновації" підписали акт про купівлю криголама James Clark Ross. Як розповідав директор НАНЦ Євген Дикий, Україна придбала легендарне британське судно за $5 млн, хоча початкова ціна була приблизно $10 млн. Окремо уряд заплатив за доправлення та дообладнання криголама.
НАНЦ тоді зауважив, що саме James Clark Ross у 1996 році привіз першу українську антарктичну експедицію на тодішню британську станцію "Фарадей" – зараз українську "Академік Вернадський".
30 серпня над James Clark Ross підняли український прапор. 5 жовтня криголам прибув до Одеси.
29 жовтня в Одесі під час урочистої церемонії придбане у Великобританії судно перейменували на "Ноосферу". Таку назву обрали, оскільки з криголамом працюватиме науковий персонал станції "Академік Вернадський", названої ім'ям українського вченого, одного з головних авторів філософської теорії ноосфери.
На церемонії був президент України Володимир Зеленський. Він тоді наголосив, що це вперше за історію незалежності України держава отримала науково-дослідне судна.
Підготовка до експедиції
4 грудня криголам доправили на техобслуговування на судноремонтний завод ІСРЗ у Чорноморську Одеської області. За оцінкою фахівців Морського технічного університету імені адмірала Макарова (Миколаїв), судно придатне для експлуатації ще щонайменше 20 років з імовірним продовженням строку експлуатації до 25–30 років із часу придбання, повідомляли в НАНЦ.
Судно, довжина якого становить майже 100 м, а водотоннажність 5732 т, зайшло в док ІСРЗ на обслуговування 9 грудня.
Роботу з підготовки судна до роботи в Антарктиці проводять без вихідних, повідомляли в ІСРЗ 13 грудня.
Корпус криголама вже відмили водою під високим тиском, також провели: ремонт донно-забортної арматури, дефектацію та шліфування гребного гвинта, роботи з обслуговування теплообмінного апарата головного двигуна.
Табличку "Ноофера" теж зняли – щоб, як і належить, нанести назву фарбою. На заводі прогнозували, що роботи за сприятливих погодних умов завершать 14 грудня. Після цього планували, що "Ноосферу" виведуть із доку та пришвартують біля причалу заводу.
Екіпаж тепер уже українського криголама практично підготовлений, розповідав Суспільному Дикий 1 грудня.
"Команда вже практично підготовлена. Наразі вона проходитиме підготовку, після чого будемо вирішувати, хто з нами піде в експедицію, а хто ні. Практично цього тижня ми набрали цю команду", – казав він.
Зараз на "Ноосфері" є лабораторії для вивчення зразків морської води та ґрунтів із дна, дослідження представників флори та фауни океану та для проведення хімічних експериментів, фіксування кліматичних змін, каже Дикий. Екіпаж судна складається із 27 моряків, окрім них, на борту "Ноосфери" працюватиме 50 учених.
Усі вони розміщуватимуться у каютах із санвузлами, кожну каюту розраховано на чотирьох осіб. Також є їдальня та кімната для відпочинку. Глава НАНЦ каже, що таких умов немає на жодному науковому судні в Україні.
Коли "Ноосфера" вирушить до Антарктиди і що там робитиме?
Точної дати відправлення "Ноосфери" поки що не озвучують. У НАНЦ виданню "ГОРДОН" повідомили, що експедицію планують розпочати у середині січня. Інші деталі, зокрема про завдання та учасників експедиції, обіцяли озвучити на пресконференції, дату якої повідомлять після 10 січня.
Поява власного криголама дасть змогу українським вченим після тривалої перерви повернутися до досліджень Світового океану, створювати науково-дослідні та логістичні консорціуми з іншими країнами, а у перспективі – працювати не тільки в Антарктиді, а й в Арктиці, і за потреби в інших регіонах, повідомляли в Міністерстві освіти. Окрім того, наявність власного судна допоможе вирішити логістичні проблеми на українській станції в Антарктиді, дістатися до якої можна тільки морським шляхом і лише в короткий період антарктичного літа, коли океан навколо не скутий льодом.
До придбання британського криголама Україна щороку фрахтувала іноземні судна для доправлення в Антарктику річних та сезонних експедицій, а також вантажів.
Британія на заміну James Clark Ross побудувала нове судно – Sir David Attenborough. Цей дослідний криголам 15 грудня увечері проходив поряд з українською антарктичною станцією "Академік Вернадський", повідомляли у НАНЦ.