Лікарка-інфекціоністка: В Україні були не дуже гарні стартові позиції на початку пандемії

Система охорони здоров'я України була не готовою до епідемії нового вірусу. Про це в інтерв'ю виданню "Українська правда" заявила лікарка-інфекціоністка, медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Катерина Булавінова.

"В Україні були не дуже гарні стартові позиції на початку пандемії. По-перше, кисень. Згадайте серіал "Доктор Гаус". Будь-яку серію врубаєш, там пацієнт у палаті – у нього в носі канюлі, зі стіни йде кисень. У нас кисень не був популярним у медицині, і ми за це дуже дорого платимо зараз. У нас безладне призначення антибіотиків. У нас не було нормального інфекційного контролю. За це багато лікарів і медсестер заплатило тим, що захворіли й померли. За це саме заплатили пацієнти, яких заражали в лікарнях. У нас низькі стартові позиції з погляду управління в охороні здоров'я. COVID-19 – час для інновацій і нестандартних рішень", – зазначила лікарка.

Як приклад вона навела "нескінченну писанину в історіях хвороби" – це забирає час, який належить пацієнтам.

"Я б сказала, що в нас були дуже погані стартові позиції з авторитетом лікаря і медсестри... Я поки не бачу в суспільстві великої підтримки лікарів, медсестер. І мені це не подобається, тому що це важка робота, пов'язана з високим ризиком, низькооплачувана, психологічно дуже витратна", – сказала Булавінова.

Вона висловила думку, що ситуація з коронавірусом в Україні буде ставати гіршою.

"Загальна статистика, яку ми бачимо, мало про що свідчить. Кількість тестувань, наприклад, залежить від потужності лабораторій, від того, скільки людей звернулося. Цифри цікаві, але я на них не орієнтуюся. За статистикою смертності – думаю, ви розумієте, що це занижені цифри. Не спеціально хтось їх занижував, але зрозуміло, що були різні історії. Що тести були хибно негативними. Хтось помер від COVID-19 під іншим діагнозом. Були навіть історії, коли родичі померлих просили переписати діагноз, щоб організувати "нормальний" похорон", – сказала лікарка.

За її словами, важливішою зараз є інформація про кількість вільних ліжок із киснем, вільних ліжок у реанімації, а також про кількість госпіталізованих протягом доби. Саме ці цифри дають змогу оцінювати реальну ситуацію.

Без кисню пережити епідемію українській медицині не вдасться, вважає експертка.

Відповідаючи на запитання про "колективний імунітет" і який відсоток населення має перехворіти, щоб його набути, Булавінова сказала: "Можна про це забути. Тому що, по-перше, не зрозуміло, який імунітет під час COVID-19. Є випадки повторного захворювання тих, хто вже хворів. Хтось за три місяці, хтось за чотири, хтось за два. Тому без вакцини і без розуміння, як цей імунітет працює, про колективний імунітет поки можна взагалі навіть не говорити".

Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.

Станом на 26 листопада в Україні зафіксовано 677 189 випадків коронавірусної інфекції, із них 15 331 – протягом останньої доби. За час епідемії у країні померло 11 717 пацієнтів із COVID-19, а видужало 317 395 осіб.