Мамедов і Титич: Треба залучати ЗСУ до заходів держави із захисту культурної спадщини та культурних цінностей
Збройні сили України можуть допомогти зменшити наслідки війни для культурної спадщини. Про це написали заслужений юрист України, заступник генпрокурора України у 2019–2021 роках Гюндуз Мамедов і адвокат родичів Небесної сотні, військовослужбовець ЗСУ Віталій Титич у колонці для видання ZN.UA, яку опублікували 8 січня.
Автори розповіли, що робоча група сил ТрО ЗСУ досліджувала пам'ятки архітектури в місцях, які постраждали від війни. Часто такі пам'ятки руйнують росіяни.
Починаючи з 2014 року, а особливо з моменту повномасштабного вторгнення, російська влада викрала, знищила й пошкодила тисячі культурних об’єктів на території України, ідеться в статті. Автори вважають, що це не спорадичні дії, а частина схеми багаторічної політики. "Злочини проти української культури почалися не 2022-го чи навіть 2014 року, а багато століть тому. Розпочавшись у Російській імперії, вони продовжилися під час окупації України в радянський період – тоді культура зазнала найбільших втрат", – ідеться в публікації.
На думку Титича і Мамедова, головнокомандувач і органи управління Генерального штабу України мають розглядати питання захисту національних культурних цінностей і культурної спадщини як стратегічне завдання сил оборони.
"Україна, як і інші держави – підписанти Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року, зобов'язана підготувати або створити у своїх Збройних силах спеціальні підрозділи (служби) чи спеціальний персонал, завданнями яких буде забезпечення поваги до культурних цінностей і співробітництво із цивільними органами влади, відповідальними за їх охорону. Адже захист культурних цінностей, відповідно до конвенції, якраз і включає охорону та повагу до цих цінностей", – ідеться у статті.
Захист культурної спадщини є одним із завдань Збройних сил і реалізований у багатьох державах, зазначили автори. Зокрема, такі підрозділи створили в США, Великобританії. Є нагальна потреба в розробленні та введенні української моделі захисту культурних цінностей в умовах збройного конфлікту, зазначають у публікації. Для Збройних сил це супутнє завдання.
Автори вважають доцільним створення окремого підрозділу захисту культурної спадщини та культурних цінностей на рівні роти або батальйону. Робоча група командування сил ТрО запропонувала модель, згідно з якою вже створено управління на рівні цивільно-військової співпраці сил ТрО, яке координує цю роботу. Також запустили проєкт військового підрозділу з охорони культурної спадщини. Це так зване культурницьке добровольче формування територіальної громади, до якого вже долучилися фахівці зі сфери культури, здатні ефективно оцінити пошкодження, вжити першочергових заходів, необхідних для збереження пам'яток і цінностей, та організувати евакуацію. Фахівці у сфері культурної спадщини у складі формування зможуть за потреби долучатися до поїздок на лінію зіткнення.
Також командування сил ТрО створило й наповнює інформаційний шар "Об'єкти, захищені міжнародним гуманітарним правом", що є електронною мапою з відображенням інформації про понад 60 тис. об'єктів культурної спадщини. Також там створено шар Damages, який містить задокументовану інформацію про зруйновані або пошкоджені під час збройного конфлікту об'єкти культурної спадщини та культурні цінності. Зараз внесено відомості про майже 400 таких об'єктів.
Автори додали, що залучати Збройні сили України до заходів держави із захисту культурної спадщини та культурних цінностей можна не лише під час дії воєнного стану, а й у мирний час – для подолання негативних наслідків збройного конфлікту у відповідній сфері, ліквідації наслідків імовірних надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру.
Контекст:
Про запуск проєкту, в межах якого охороною культурних пам'яток займатимуться добровольчі формування тергромад, Мамедов повідомляв 25 жовтня.