"На місцях чекали, що пронесе". У МОЗ України прокоментували забезпеченість лікарень киснем

Не в усіх українських лікарнях для інфікованих коронавірусом забезпечили пацієнтів киснем. Про це заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак повідомила "Телеграфу" в інтерв'ю, яке опублікували 3 грудня.

"Ще у перших рекомендаціях лікування коронахвороби, а потім вже і у протоколі МОЗ щодо лікування СOVID-19 однозначно рекомендують кисневу підтримку пацієнтів. Відповідно, кожна лікарня, кожна місцева адміністрація мусить невідкладно організувати інфраструктуру для реалізації протоколу: маршрути пацієнтів, інфекційний контроль, медикаменти, система газопостачання. На жаль, так сталося, що на місцях багато хто чекав, що пронесе", – сказала вона.

За словами заступниці міністра, "переконувати людей, що Міністерство охорони здоров'я не організувало постачання кисню до тієї чи іншої лікарні, – те саме, що МОЗ мало прийти й облаштувати в лікарні операційну або залу для породіль".

"Оцінивши ситуацію, уряд доручив обласним адміністраціям забезпечити 80% ліжкомісць доступом до кисню. Щоб активізувати роботу областей щодо кисню, уряд виділив дві цільові субвенції для лікарень – розміром 1,5 млрд грн", – пояснила Микичак.

Вона підкреслила, що "Міністерство охорони здоров'я не шукає винних", а вирішує проблему.

"Наприклад, постійно працюємо із заводами – постачальниками кисню. На початку пандемії були три заводи, які постачали медичний кисень, зараз видали додаткові ліцензії і таких заводів уже 18. Триває робота щодо організації виробництва в Україні кисневих концентраторів", – зазначила Микичак.

За її даними, серед проблемних регіонів з точки зору забезпечення киснем – Донецька, Луганська, Закарпатська, Рівненська, Одеська та Дніпропетровська області. Серед регіонів, які "справляються", Микичак назвала Хмельницьку область.

Спалах коронавірусної інфекції стався наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.

За даними ВООЗ, більшості пацієнтів (приблизно 80%), хворих на COVID-19, не потрібна госпіталізація. Приблизно у 15% пацієнтів розвивається серйозна форма захворювання, за якої потрібен кисень, а у 5% – вкрай важка форма, що вимагає лікування у відділеннях інтенсивної терапії. COVID-19 може спричиняти тяжкі ускладнення, серед яких дихальна недостатність, гострий респіраторний дистрес-синдром, сепсис, тромбоемболія, ураження серця, печінки або нирок.

За інформацією американського Університету Джонса Гопкінса, який відстежує поширення коронавірусу у світі, COVID-19 уже підтвердили у 64,9 млн осіб, із них майже 1,5 млн померло, а 41,6 млн – одужало. Водночас у ВООЗ припускають, що насправді коронавірусом у світі могло заразитися у 20 разів більше людей, ніж було виявлено.

В Україні коронавірусом, за офіційними даними, інфікувалося 772 760 осіб, 12 960 хворих померли, а 384 426 – одужали.

За даними Міністерства охорони здоров'я станом на 3 грудня, в Україні в лікарнях першої хвилі COVID-19 є 58 532 ліжка. До кисню, за даними Міністерства охорони здоров'я станом на початок минулого тижня, було під'єднано 25 996 ліжок, 12 168 із них були вільні.

Заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман визнав, що влада вчасно не зайнялася проблемою забезпечення киснем ліжок для хворих на COVID-19. "Я згоден, що це проблема, яку ми пропустили. Потрібно було цим займатися в першу чергу. Зараз надолужуємо втрачене. Думаю, у нас це вийде", – сказав він.