"Немає там особливих проблем". Голова КСУ прокоментував розгляд конституційності закону про мову

Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький повідомив, що в розгляді конституційності закону про мову є питання національних меншин. Про це він заявив в інтерв'ю телеканалу "Прямий".

"По мові вчора опублікували, що ми вже прийняли рішення, а воно ще тільки сьогодні стояло в порядку денному. І та, й інша справа слухаються вже довго, неодноразово – вони великі за обсягом", – заявив Тупицький.

Голова КСУ повідомив, що він як суддя Конституційного Суду не може говорити, "яке буде рішення або як голосувалося за основу", інакше він муситиме написати самовідвід і вийти зі справи.

"Важко уявити, що в неконституційний спосіб Конституційний Суд буде проти народу України, а не буде старатися покращити питання національності, культури, мови українського народу. Я для зрозуміння скажу: немає там особливих проблем. Є питання національних меншин і так далі. Парламентарії краще за мене знають, що на черзі там прийняття ще одного закону, який узагалі має врегулювати це питання. Чого непокоїться ОПЗЖ? Тому що, можливо, той другий закон, який би врегулював усі питання, чогось не приймається", – додав він.

На думку Тупицького, зараз будь-яке рішення КС "буде перекручено, викривлено і спричинить якийсь ажіотаж".

Згідно з Конституцією, єдина державна мова в Україні – українська.

Розгляд подання 51 народного депутата щодо відповідності Конституції закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" КСУ розпочав 7 липня.

Автори конституційного подання вказують, що оскаржуваний закон не відповідає низці приписів Конституції України, оскільки спрямований на дискримінацію російської та інших мов нацменшин. Окрім того, автори подання вважають, що закон ухвалили з порушенням конституційної процедури.

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська мова є обов'язковою для використання по всій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

Згідно з результатами опитування, яке в серпні 2020 року проводили Центр Разумкова та Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, більшість українців (66,1%) вважає, що російську мову можна вільно використовувати у приватному житті, але українська має залишатися єдиною державною.

Мовний омбудсмен України Тарас Кремінь заявив, що очевидних ознак утиску у країні російської мови немає. Він вважає, що питання мови в Україні порушують штучно.