"Очевидних ознак немає". Мовний омбудсмен відповів на запитання про утиск російської мови в Україні

В Україні немає ознак утисків російської мови. Про це уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив "Українській правді" в інтерв'ю, яке було опубліковано 16 липня.

"На мою думку, очевидних ознак цьому немає. Єдине, що на мовному ґрунті в окремих регіонах постають запитання, які не мають нічого спільного з реальними", – сказав він, відповідаючи на запитання журналіста.

Мовний омбудсмен наголосив, що "російська мова розвивається".

"Якщо подивитися на мову наших медіа, на спілкування, зокрема в Києві, звичайно, ніхто не утискає. Але все, що стосується сфери використання державної мови у професійній діяльності, то тут виключно необхідне виконання мовного закону", – вважає він.

На запитання, чи є мовне питання штучним в Україні, омбудсмен відповів: "Мені здається, що так".

"Якби українські політики на початках незалежності це питання би вирішили не тільки тим, що зауважили про українську мову як державну в 10-й статті [Конституції], але з'явився би відповідний документ і функціонували держпрограми з розвитку української мови, такої ситуації не було б. А таких документів не було із 2010 року. Не було б мовного Майдану, не було б закону Ківалова – Колесніченка, яким пропонувалося ввести регіональну мову. Я думаю, цього могло б не бути, якби не було штучного підігрівання мовного вогнища", – пояснив Кремінь.

Відповідно до Конституції, єдина державна мова в Україні – українська.

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська мова є обов'язковою для використання в усій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.

Володимир Зеленський, перебуваючи кандидатом у президенти, заявляв, що цей закон ухвалили "без широкого обговорення із громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – казав Зеленський.

На пресконференції 20 травня 2020 року президент Зеленський назвав мовне питання в Україні "штучним".

В інтерв'ю виданню "Главком", яке вийшло 27 травня, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков сказав, що виступає за перегляд мовного закону. "Дуже багато людей у нас у країні розмовляють різними мовами, й інтереси всіх мають бути враховані", – зазначив він.

Зараз на розгляді КС є подання, автори якого просять перевірити документ стосовно відповідності Основному закону.