Щоденник окупації херсонця Клочка: Стали отримувати повідомлення від окупантів на телефони про евакуацію на лівий берег. На пропаганду повелося, на жаль, багато людей
"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який прожив у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 12 листопада 2022-го, коли місто звільнили Збройні сили України й розпочалося відновлення Херсона. Редакція публікує щоденник у дні, коли автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 5 жовтня 2022 року.
5 жовтня 2022 року, середа
Приїхав в онколікарню. На моєму поверсі якось тихо. Чергова медсестричка повідомила, що лікар у відпустці до 10 жовтня. "Я купив ліки – що робити?" – "Чекати, окрім лікаря, вам ніхто не призначить ін'єкції". Ну що ж, чекатимемо понеділка. Згадався радянський фільм "Доживемо до понеділка".
Стали отримувати повідомлення від окупантів на телефони про проведення евакуації на лівий берег. Якщо у вас легковик, у світлу пору доби працює переправа під Антонівським мостом. Якщо ні, приходьте на річковий вокзал, чотири рейси катером до Голої Пристані. А там автобусом у Росію. Або в пансіонати на узбережжі Чорного моря – Скадовськ, Залізний Порт. Мотив – "укронацисти будуть обстрілювати місто, убивати людей, руйнувати житло". Збулося навпаки, мерзота зараз руйнує моє місто й убиває мирних людей.
На пропаганду повелося, на жаль, багато людей. Мій співробітник Юрчик, який із ризиком возив мене на роботу, приїхав до мене додому на пораду. Запитує, чи буду я виїжджати. "Ні", – твердо відповідаю. Я тут народився, і якщо доля випаде загинути, то краще вже тут, на рідній землі. "А ми боїмося обстрілів із боку ЗСУ, поїдемо до Криму, там є родичі дружини. Що порадите?" – "Я порад, Юрію, не даю. Ви повинні самі визначитися". Згодом я дізнався, що він-таки виїхав, його доля зараз мені невідома.
Виїхали й деякі наші співробітники, і кілька знайомих. Дехто опинився в Анапі, дехто – у Краснодарському краї. А когось занесло до Сибіру. Там видають сертифікат на купівлю житла. Але обов'язковою умовою видачі сертифіката є наявність паспорта Росії і треба здати українське посвідчення на право власності на житло в Херсоні. Окремих людей мені шкода, вони потрапили під вплив пропаганди рашистів. Як правило, це наївні люди, які ще з радянських часів вірили в те, що кажуть із телевізора. Є й чисто "шлункові" – випити, закусити є, то нам байдуже, яка буде влада.
А є ті, хто відверто чи нишком мріяв про кацапське ярмо, таких не шкода. У реаліях вони переконаються, що все, що казали по рашаТБ, не відповідає дійсності. І ще одна народна мудрість – зради люблять, а зрадників ненавидять.
Попередній запис у щоденнику – 4 жовтня 2022 року. Наступний запис – 9 жовтня.