Суддю Солом'янського райсуду Києва звільнили за грубі порушення під час розгляду позову проти НБУ та "ПриватБанку"
Суддя Солом'янського райсуду Києва Людмила Кізюн у справі проти "ПриватБанку" і Нацбанку України вжила заходів забезпечення позову, які тотожні задоволенню заявлених позовних вимог. На думку Вищої ради правосуддя, це негативно вплинуло на авторитет українського правосуддя.
2 квітня Вища рада правосуддя (ВРП) звільнила Людмилу Кізюн із посади судді Солом'янського районного суду Києва. Про це повідомляють на сайті ВРП.
Рішення пов'язане з діями Кізюн у грудні 2017 року під час розгляду позову якогось громадянина проти Національного банку України (НБУ), "ПриватБанку" та Міністерства юстиції України.
У серпні 2018 року за скаргами Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, НБУ й адвоката Самойленко в інтересах ТОВ "Астерс Консалт" Кізюн притягнули до дисциплінарної відповідальності та рекомендували звільнити.
"Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Кізюн, не вирішуючи спір по суті, усупереч установленій ч. 10 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України прямій забороні, вжила заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Допущені суддею Кізюн порушення призвели до істотних негативних наслідків як для відповідачів – Національного банку України, Міністерства фінансів України, ПАТ КБ "ПриватБанк", так і для авторитету правосуддя", – ідеться в рішенні ВРП.
"Громадське" стверджує, що позов подавав бізнесмен Ігор Коломойський, який раніше був одним зі співвласників "ПриватБанку".
"ПриватБанк" – найбільший комерційний банк в Україні – було націоналізовано 19 грудня 2016 року.
НБУ в липні опублікував звіт фінансового аудиту "ПриватБанку", проведений компанією Ernst&Young, згідно з яким напередодні націоналізації банк був фінансовою пірамідою.
Після цього екс-власники банку, а також пов'язані з ними офшори та фізичні особи почали подавати десятки позовів в українські суди, у яких оскаржують процедуру націоналізації та вимагають компенсацій за пов'язані з нею фінансові втрати.