"Це вже третя війна в моєму житті". Історія Валентини з Бахмута увійшла до музею "Голоси Мирних"

У мене було пів години на збори, розповіла Валентина
Фото: akhmetovfoundation.org

Валентина народилася 1941 року під час Другої світової війни. Згодом жінці також довелося тікати від війни в Чечні, а з 2014 року – жити поруч із війною на Донбасі. Валентина довірила свою історію музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, повідомив сайт Фонду.

Валентина розповіла, що з початком війни на сході України залишалася в Бахмуті, приймала переселенців із сусідніх міст і допомагала їм. 

"До нас із Горлівки, Попасної приїжджали. Ми до себе пускали людей, годували, надавали житло, постіль – усе. За квартиру ми не брали грошей, нічого абсолютно. Бо в такий час не можна брати", – пригадала жінка.

24 лютого 2022 року в місті пролунали вибухи, ідеться в історії з колекції музею. Навесні на вулиці Валентини російські обстріли зруйнували два будинки, загинули люди.

"Найстрашніше – чути вибухи. Ось цей звук лякав неймовірно. Навіть зараз згадую – здригаюся. Це вже третя війна в моєму житті", – сказала Валентина.

За її словами, вона не планувала виїжджати з міста, бо не хотіла залишати житло й родичів. Валентина пригадує, що тоді місцеві жителі були певні, що війна не буде тривалою й зовсім скоро завершиться. Коли російські агресори почали заходити в Бахмут, стало зрозуміло, що залишатися більше не можна. Сусіди допомогли жінці виїхати в Полтаву.

"У мене було пів години на збори. Сумочку взяла, і все. Усе нажите залишила. Ми виїхали 12 травня 2022 року. З того часу додому так і не повернулася", – розповіла Валентина.

Зараз вона живе в гуртожитку й каже, що чекає, коли завершиться війна, щоб повернутися в український Бахмут.

Контекст:

Колекція музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова містить понад 140 тис. історій і є найбільшим у світі зібранням свідчень мирних людей, які постраждали від війни Росії проти України.