У більшості "тяжких" пацієнтів із COVID-19 розвиваються інсульти та інфаркти – інфекціоністка

"Респіраторні явища під час COVID-19 лишаються спільними: закладений ніс, ломота в тілі, висока температура, зміна смаків і запахів, першіння в горлі. Лишається атипова коронавірусна пневмонія, яка протікає і лікується інакше, ніж звичайні пневмонії. Порушення з боку крові були не такі виражені минулого року, коли переважали пошкодження дихальних органів. Зараз спостерігаємо, як у більшості пацієнтів (серед тих, хто потрапляє у стаціонар у важкому стані) розвиваються інсульти, інфаркти – діагнози, пов’язані з тромбоутворенням", – розповіла Кобевко.

За її словами, в Україні немає ретельних досліджень цього явища, але у світі є припущення, що вірус впливає на внутрішні стінки судин, тому розвиваються симптоми "з боку крові".

"Тромбоутворення призводить до швидкої смерті, навіть блискавичної. Тромбоемболія легеневої артерії, тобто перекриття цієї судини тромбом, – це миттєва смерть протягом хвилин. Зараз багато молоді, в якої розвиваються летальні тромбози", – розповіла інфекціоністка.

За словами Кобевко, українські лікарі протягом останнього року користуються напрацюваннями не тільки українського протоколу. У більшості випадків підхід до кожного пацієнта індивідуальний, залежно від ускладнень, які в нього розвиваються.

"Ця практика існує дотепер, ми постійно вичитуємо, які є інновації в інших країнах, вивчаємо джерела. Якщо бачимо відповідну симптоматику, використовуємо ті засоби, які є лише в протоколі, наприклад, Іспанії", – розповіла лікарка.

Кобевко зазначила, що працює у відділеннях, які надають медичну допомогу останнього рівня – туди везуть "найтяжчих" пацієнтів. За її словами, місць у лікарнях завжди вистачало, "тому що поставити ліжко з матрацом неважко", але бракує кисню – потужності виробництва кисню в Україні не можуть впоратися. Колеги з Дніпра, Харкова, Києва підтвердили їй, що у них аналогічні проблеми.

"Кисню потребують усі області, його доставляння затримується. Я не можу зрозуміти, чому ми, більше року живучи в пандемії, ще не увійшли в ритм, як це зробили інші країни. Для них "ковідні" відділення звичні, вони знають, що туди завжди потрібен кисень, персонал, ліки. Це напрацьовано", – зазначила Кобевко.

Контекст:

Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.

Від початку епідемії в Україні підтвердили 2,03 млн випадків коронавірусної інфекції, померло 42 518 хворих.