У ПЦУ прокоментували собор УПЦ МП: "Гора родила мышь"

"МП Шредінгера". Підсумки "собору УПЦ" можна коротко оцінити словами митрополита Епіфанія в доповіді на архієрейському соборі ПЦУ: "Із великої хмари – малий дощ", – написав Зоря.

Він прокоментував основні тези з постанови собору, наголосивши, що фрази про російську агресію – максимально "м'які та округлі", а засудження дій патріарха Російської православної церкви Кирила, який підтримав вторгнення РФ в Україну, у тексті документа немає – собор лише висловив незгоду з позицією Кирила.

"Це після трьох місяців страждань, які головним чином торкнулися областей, де багато симпатиків МП. На все, що вважали за потрібне сказати про війну, знайдено 40 слів! І жодного з них про оцінку ідеології "русского мира" як основи агресії та про свою роль у поширенні цієї ідеології", – підкреслив Зоря.

Він також прокоментував внесення змін до статуту УПЦ МП (церква сьогодні заявила про свою повну незалежність).

"Зачистка статуту – це те саме, що відсутність слів "Московський патріархат" в офіційній назві: спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату. Слова про "незалежність і самостійність" – винахід ще 1990 року для прикриття залежності й несамостійності. Є автокефалія й автономія. Собор ні слова не сказав про автокефалію – навіть про теоретичне бажання її досягнення", – наголосив архієпископ ПЦУ.

Він вважає, що предстоятель УПЦ МП Онуфрій і далі згадуватиме у своїх службах главу РПЦ Кирила. "А це означає подальшу залежність від Кирила всієї митрополії", – пояснив Зоря.

Собор також заявив сьогодні, що сподівається на діалог із ПЦУ, і висунув низку умов для його проведення.

"Щоб діалог відбувся" ставляться три передумови: погодитися, що громади не будуть переходити з МП у ПЦУ; погодитися з тезами пропаганди МП проти ПЦУ; погодитися з тим, що ієрархія ПЦУ – "неканонічна". Тобто собор відкидає пропозицію архієрейського собору ПЦУ про діалог без попередніх умов? Чекаємо роз'яснення від іншої сторони, але поки що це виглядає так: виконання трьох передумов має лише відкрити діалог без ясно означеної мети", – відреагував Зоря.

На думку архієпископа, мета собору – максимально згорнути дискусію.

"Тепер на всі питання всередині Московського патріархату в Україні буде відповідь: читайте рішення собору, там усе сказано. "Гора родила мышь", – резюмував Зоря. 

Контекст:

Православну церкву України було створено на об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року, у якому взяли участь усі архієреї Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також двоє архієреїв Української православної церкви Московського патріархату. 5 січня 2019 року вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію ПЦУ, а 6 січня вручив його предстоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію у Стамбулі. Інтронізація Епіфанія відбулася 3 лютого 2019 року.

За даними Держслужби статистики станом на 1 січня 2021 року (.xls), кількість релігійних громад ПЦУ становить 7188, УПЦ МП – 12 406. Новіших даних не публікували. 

У перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій опублікував звернення до пастви, у якому засудив агресивні дії Російської Федерації, підтримав ЗСУ та закликав керівництво Росії зупинити "це криваве божевілля".

12 травня УПЦ МП зібрала синод, за підсумками якого заявила, що вторгнення Росії стало наслідком "помилкової релігійної політики" п'ятого президента України Петра Порошенка, а також "руйнівної ідеології так званої Православної церкви України".

За три місяці повномасштабного вторгнення РФ до ПЦУ перейшло понад 400 громад із УПЦ МП. Діяльність УПЦ МП заборонила місцева влада Конотопа Сумської області. У Броварах Київської області її зупинили на час війни.

Крім того, 22 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №7204 "Про заборону Московського патріархату на території України" (його поки не розглядали).

За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" 6 квітня, за заборону УПЦ МП на території України виступає 51% жителів країни. Водночас 74% респондентів підтримують ідею розриву УПЦ МП із Російською православною церквою.