В УПЦ МП вважають, що створення Православної церкви України (в УПЦ МП пишуть ПЦУ – автокефальну церкву України – у лапках і вважають її "так званою") "поглибило непорозуміння і призвело до фізичного протистояння".
"Але навіть у таких кризових обставинах собор не втрачає сподівання на відновлення діалогу", – ідеться в документі.
Собор УПЦ МП вважає, що діалог із ПЦУ може відбутися за низки умов.
"ПЦУ необхідно: припинити силові захоплення храмів та примусові переводи парафій Української православної церкви; усвідомити, що їхній канонічний статус, як він зафіксований у "статуті Православної церкви України", є фактично неавтокефальним і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені статутом про управління Української православної церкви; вирішити питання канонічності ієрархії ПЦУ, адже для Української православної церкви, як і для більшості помісних православних церков, є цілком очевидним, що для визнання канонічності ієрархії ПЦУ необхідне відновлення апостольської спадкоємності її єпископів", – ідеться в постанові.
Також на сьогоднішньому соборі УПЦ МП заявила про свою незалежність і висловила незгоду з патріархом Російської православної церкви Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, але не засудила його.
Контекст
Православну церкву України було створено на об'єднавчому соборі 15 грудня 2018 року, у якому взяли участь усі архієреї Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви, а також два архієреї Української православної церкви Московського патріархату. 5 січня 2019 року вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію ПЦУ, а 6 січня вручив його предстоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію у Стамбулі. Інтронізація Епіфанія відбулася 3 лютого 2019 року.
За даними Держслужби статистики станом на 1 січня 2021 року (.xls), кількість релігійних громад ПЦУ становить 7188, УПЦ МП – 12 406. Новіших даних не публікували.
У перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій опублікував звернення до пастви, у якому засудив агресивні дії Російської Федерації, підтримав ЗСУ та закликав керівництво Росії зупинити "це криваве божевілля".
12 травня УПЦ МП зібрала синод, за підсумками якого заявила, що вторгнення Росії стало наслідком "помилкової релігійної політики" п'ятого президента України Петра Порошенка, а також "руйнівної ідеології так званої Православної церкви України".
За три місяці повномасштабного вторгнення РФ до ПЦУ перейшло понад 400 громад із УПЦ МП. Діяльність УПЦ МП заборонила місцева влада Конотопа Сумської області. У Броварах у Київській області її зупинили на час війни.
Крім того, 22 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №7204 "Про заборону Московського патріархату на території України" (його поки не розглядали).
За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" 6 квітня, за заборону УПЦ МП на території України виступає 51% жителів країни. Водночас 74% респондентів підтримують ідею розриву УПЦ МП із Російською православною церквою.
-1 Київ
