В Одесі перейменували низку вулиць. Бульвар Жванецького дістав ім'я ВМС, а вулиця Ільфа і Петрова – сім'ї Глодан, яка загинула від російської ракети. Чому в мережі скандал?

За словами Різникової, в Одесі з'явилося 85 нових назв вулиць, скверів та провулків, в області – 347. Топоніми перейменували відповідно до вимог закону про деколонізацію, наголосила вона. 

Ідеться, зокрема, про такі перейменування: 

• проспект Академіка Глушка став проспектом Князя Ярослава Мудрого;
• проспект Добровольського (названий на честь радянського космонавта Георгія Добровольського) – проспектом Князя Володимира Великого;
• проспект імені космонавта Юрія Гагаріна, прилеглий до будівлі ОВА, має ім'я Лесі Українки;
• бульвар, названий на честь сатирика Михайла Жванецького, став бульваром Військово-морських сил;
• вулиця, яка мала ім'я письменників Іллі Ільфа і Євгена Петрова, тепер буде вулицею імені сім'ї одеситів Глодан, які загинули від російської агресії (тримісячна дівчинка Кіра, її мама Валерія Глодан і бабуся Людмила загинули у квітні 2022 року внаслідок ракетного удару РФ по ЖК "Тірас", батько дитини і чоловік Валерії Глодан Юрій після того вступив до лав сил оборони і загинув на війні). 

Окрім того, як пише Різникова, в Одесі з'явилася вулиця 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу (замість вулиці Паустовського), провулок Госпітальєрів (замість провулку Лермонтовського 2-го), провулок імені художника Олександра Ройтбурда (замість провулка Ляпунова, біля Одеського національного художнього музею, яким за життя керував Ройтбурд), а вулиця контрадмірала Луніна матиме ім'я полеглого комбрига 28-ї бригади полковника Віталія Гуляєва. 

"Зроблено також акцент на поверненні деяких суто історичних назв. Так, вулиці Пушкінській буде повернено назву Італійська, провулку Чайковського [де розташований оперний театр] – Театральний, Гагарінському плато – Аркадійське", – розповіла вона. 

Площа Думська, на якій розташована будівля міськради, стала Біржовою, оскільки мерія розміщується в будівлі Старої одеської біржі – пам'ятці архітектури національного значення, а "думи" – це суто російська форма управління, пояснила Різникова.

Також в Одесі з'явилися вулиці на честь Героя України Решата Аметова, який став однією з перших жертв окупації Криму 2014 року (його ім'я дістане вулиця Романа Кармена), Геннадія Афанасьєва – колишнього в'язня Кремля із Криму і військовослужбовця, який загинув на війні у грудні 2022 року, а також сквер на честь Номана Челебіджихана – першого голови уряду Кримської Народної Республіки, яку було проголошено 1917 року, автора кримськотатарського національного гімну Ant etkenmen! ("Я присягнувся!"). 

Постійна представниця президента у Криму Таміла Ташева, коментуючи появу цих назв, зазначила, що реінтеграція – двосторонній процес.

"Зрештою, для Одеси та Одещини це дуже зрозуміло – увіковічнення кримськотатарських діячів, – яка була частиною "Ханської України" і тривалий час мала назву Хаджибей (подивіться фільм Акіма Галімова). Це не просто символічний акт, це вагомий крок у формуванні та утвердженні української політичної нації. Ці перейменування визнають подвиг тих, хто віддав своє життя за незалежність і цілісність нашої держави, як це зробив Решат Аметов, що став першою жертвою окупантів у війні, яку розв'язала Росія у 2014 році, захопивши Крим. Це й про засвідчення нашої поваги тим, хто боровся за відновлення історичної справедливості, як це робив Номан Челебіджихан", – написала вона.

Як розповіла членкиня робочої групи з перейменувань, представниця мовного омбудсмена на півдні Ярослава Вітко-Присяжнюк, одна із центральних вулиць Одеси – імені російського поета Василя Жуковського – відтепер матиме ім'я Святослава Караванського, одесита, письменника, відомого мовознавця й дисидента.

"Сусідня Буніна від сьогодні носитиме ім'я Ніни Строкатої – одеситки, мікробіологині, дружини Святослава Караванського, активістки та правозахисниці, дисидентки. Іменем Ганни Михайленко – української перекладачки, правозахисниці та громадської діячки – відтепер названо колишню вулицю Спартаківську. Колишня Коблевська відтепер буде названа іменем міського голови Одеси Павла Зеленого, котрий зробив чимало для розвитку української мови та культури. Провулок віцеадмірала Жукова отримав ім'я Івана Луценка: одесита, лікаря, історика, політичного та військового діяча", – додала вона.

Ці перейменування викликали бурхливу реакцію в соцмережах. Пошук за прізвищем "Жванецький" у Facebook демонструє низку постів з обуреннями через зникнення з мапи міста вулиці імені сатирика. Незадоволення висловила й місцева журналістка Наталія Хохлова-Покровська, вона вважає рішення "незрозумілим". 

Адвокат Veterans Hub Odesa, член робочої групи з питань деколонізації при ОВА Артем Карташов опублікував скріншоти деяких коментарів, а також пост проросійського пабліка "Типичная Одесса" з реакціями на перейменування. 

"Не пройшло й доби, а в латентної та не дуже вати вже пригоряє. "Гдє логіка?", "Бабєля за што?", "творєнія пєрєвєдєни на всє язикі міра"! Як же ж показово, коли доходить до найбільш важливих питань – мови, вулиць та пам'ятників, ушанування військових та вивчення історії. Тут перефарбовані патріоти одразу ж скидають маски та демонструють, як їм важко відмовитися від статусу "російської провінції", де українців у топоніміці мінімум, військових можна вшанувати "тільки після війни", а "великі одесити" – це в більшості ті, хто провів більшу частину свого життя в Москві, Пітері і просто "в Росії", – обурився він. 

На думку Карташова, це найвища оцінка рішенню ОВА.

Вітко-Присяжнюк наголосила, що нові топоніми ментально й візуально "повертають Одесу до України, позбавивши її російських маркерів та вирвавши з лап "русского мира". 

"Росія роками використовувала імперську спадщину для збереження й посилення свого впливу; маркуючи наші вулиці й міста спільними іменами з назвами вулиць на Росії, імперія підкреслювала тезу про те, що ми "один народ", яка таким чином і жевріла в головах людей. Саме тому ці перейменування не просто про зміну табличок, а про питання гуманітарної безпеки. Сьогодні ми відновили історичну справедливість, повернули українському місту українські назви", – додала вона. 

Прессекретар міського голови Одеси Микола Покровський, реагуючи на одеські новини, запостив цитату Жванецького, у якій ідеться, що "думка лиш тоді є думкою, коли її думають головою".

Екоактивіст Владислав Балинський назвав перейменування державницьким та історичним рішенням для Одеси, а одеський краєзнавець Олександр Бабіч, який приєднався до лав сил оборони, вважає, що у переліку топонімів "багато нових назв, які викликають питання своєю нелогічністю". 

"Залишаюся тим, хто вважає, що ми не маємо віддавати орді наших поетів та письменників. Ми маємо повне право ними пишатися і залишати пам'ять про них у міському просторі. Те саме стосується пам'яті про тих, хто воював із нацизмом у Другій світовій війні, – це і наша перемога, і ми не повинні РФ дозволити її монополізувати", – написав він. 

Однак, пояснює Бабіч, міська влада і міські депутати дуже повільно проводили політику деколонізації, що не дало змоги історико-топонімічній комісії "розумно і логічно завершити цей процес, і далі це право отримав голова ОДА й ті, хто йому формували цей список".

"Одеса повертає собі те, що їй належить по праву, попри десятиліття московської брехні та пропаганди", – підсумував голова Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті, учасник російсько-української війни Сергій Гуцалюк.