"Видали бажане за дійсне". В УПЦ МП відповіли на висновок експертів про несамостійність церкви від РПЦ

31 січня держслужба опублікувала результати експертизи статуту УПЦ МП на наявність зв'язків із Російською православною церквою (РПЦ). Експертна група, куди входили п'ятеро професорів, докторів наук та один кандидат наук, дійшла висновку, що рішення УПЦ МП "не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку з РПЦ" і управління УПЦ МП "продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".

Глава юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов назвав експертизу "незаконною, проведеною з порушенням законодавства".

Він вважає, що до експертизи людей було притягнуто "без зрозумілих підстав" і вони "не несуть ніякої відповідальності за свою роботу".

"Вони неодноразово відкрито висловлювали своє упереджене ставлення і робили відверто ворожі заяви щодо вірян УПЦ, проявляючи релігійну нетерпимість та ворожість", – заявив Бахов.

За його словами, члени експертної групи, яка проводила дослідження щодо рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО), "видали бажане за дійсне".

"Предметом експертного дослідження, відповідно до рішення РНБО, є церковно-канонічний зв’язок із Московським патріархатом у статуті про управління УПЦ, а не у статуті та сайті РПЦ. Згідно з уставними документами, Українська православна церква є незалежна і самостійна у своєму управлінні та устрої, її органи управління – собор і синод – знаходяться в Києві. Тож дана експертиза абсолютно не відповідає предмету дослідження", – пояснив Бахов.

Він вважає те, що відбувається, "втручанням у внутрішні справи найбільшої конфесії України, грубою маніпуляцією та намаганням зухвало порушити права на свободу віросповідання".

"У випадку прийняття рішення на підставі цього висновку ми будемо захищатися всіма законними способами, як на національному, так і на міжнародному рівнях", – наголосив юрист УПЦ МП.

Контекст:

УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії". На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) та висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.

У Православній церкві України вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату" (РПЦ).

Протягом останніх місяців українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП та притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо деяких представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції було введено, "щоб держава-агресора не мала жодної ниточки, за яку могло б смикати українське суспільство".

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Україна не бореться з УПЦ МП, але цій церкві "потрібно визначитися". "Якщо вони приведуть у відповідність [до українського законодавства] усі свої відповідні документи, якщо вони будуть жити по наших законах, то питань до них великих немає. Інша справа – що величезна кількість людей, які вдягають цей одяг, – це інша проблема – мають відношення безпосередньо до Московії", – сказав він.

19 січня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт №8371, який передбачає заборону діяльності релігійних організацій, пов'язаних із Росією.

Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити. 24% респондентів виступили за встановлення державного нагляду та контролю за діяльністю УПЦ МП і її представників, але не за повну заборону; 12% вважають, що державі не варто втручатися у справи УПЦ МП, а розслідувати потрібно лише правопорушення окремих представників цієї церкви, якщо вони є; 9% вагалися з відповіддю.