Зміни у статуті УПЦ МП не зробили її самостійною організацією щодо РПЦ – експертиза

Експертизу проводили за рішенням Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 1 грудня 2022 року, до складу експертної групи входили п'ятеро професорів, докторів наук і один кандидат наук – "фахівці у галузі релігії, історії церкви, свободи совісті, державно-конфесійних відносин, богослов'я, які мають професійні наукові публікації з історії, соціології, філософії, релігії взагалі та у сфері дослідження східного православ'я зокрема".

Експерти вирішили, що ухвалення нової редакції статуту УПЦ МП після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та ухвалення собором УПЦ МП постанова "не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку Української православної церкви з Російською православною церквою".

"Статус УПЦ [МП] як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну церкву, залишається незмінним", – зробила висновок експертна група.

Вона з'ясувала, що УПЦ МП щодо РПЦ "має церковно-канонічний зв'язок частини з цілим" і "відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою".

"УПЦ також не має статусу автономної церкви, який визнавався б іншими церквами, а отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб'єктності", – ідеться у звіті.

У ньому стверджують, що управління УПЦ МП "продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування", церква "не діє як самостійна (автокефальна)" та не проголошує власної самостійності (автокефалії).

"Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ у самостійну щодо РПЦ релігійну організацію, членами експертної групи не виявлено", – зазначено у висновках.

Контекст:

УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії". На соборі 27 травня 2022 року УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) та висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.

У Православній церкві України вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату" (РПЦ).

Протягом останніх місяців українські правоохоронні органи регулярно повідомляють про обшуки у храмах УПЦ МП і притягнення до відповідальності священнослужителів цієї церкви. Також щодо низки представників УПЦ МП Україна ввела санкції, а деяких позбавила громадянства.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку могли б смикати українське суспільство".

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Україна не бореться з УПЦ МП, але цій церкві "потрібно визначитися". "Якщо вони приведуть у відповідність [до українського законодавства] усі свої відповідні документи, якщо вони житимуть по наших законах, то питань до них немає. Інша справа – що величезна кількість людей, які вдягають цей одяг, мають відношення безпосередньо до Московії", – сказав він.

Згідно з опитуванням, яке у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології, 54% українців вважають, що УПЦ МП в Україні потрібно заборонити. 24% респондентів виступили за встановлення державного нагляду й контролю за діяльністю УПЦ МП та її представників, але не за повну заборону; 12% вважають, що державі не треба втручатися у справи УПЦ МП, а розслідувати потрібно лише правопорушення окремих представників цієї церкви, якщо вони є; 9% вагалися з відповіддю.

19 січня 2023 року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради законопроєкт №8371, який передбачає заборону у країні діяльності УПЦ МП.