Віктор Єрофєєв: Українці, на відміну від росіян, – це люди, пригріті сонцем, а не обпалені звірячим "сонцем" ГУЛАГу
Українці дуже відрізняються від росіян. Про це в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону заявив російський письменник Віктор Єрофєєв, розмірковуючи про війну Росії проти України.
"Працюючи над книжкою "Великий гопник" [про президента РФ Володимира Путіна], я дивився на російські прислів'я, приказки. І, звісно, вражає страшенний негативізм стосовно життя. І ти вилазиш із життя розлюченим, невдоволеним. І тут, звісно, дуже велика відмінність від України", – сказав він.
Письменник зазначив, що його друга дружина і 17-річна донька Мая – українки.
"Треба сказати, що в Україні все-таки тріумфувало щось схоже на гедонізм, життєрадісність. Чи то було сонце, чи то земля родюча, чи все разом, чи Київ був частинкою європейської культури до революції й далі... Я дуже люблю Україну. Тому для мене сьогоднішнє становище – ще й особиста трагедія", – підкреслив Єрофєєв.
За його словами, "війна змушує багато речей переоцінити, переосмислити".
"Коли зараз кажуть, що це один і той самий народ... Зрозуміло, що багато всього кажуть, що необхідно для війни, а не для миру. Звичайно, ця річ натягнута. Тому що українці – і східні, і західні, і ті, хто живе в Одесі, – це люди, пригріті сонцем, а не обпалені звірячим "сонцем" ГУЛАГу", – заявив письменник.
Віктор Єрофєєв: Російська література багато в чому винна – вона дуже підняла маленьку людину. Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст:
Єрофєєв народився 1947 року в Москві в сім'ї радянського дипломата Володимира Єрофєєва й перекладачки Галини Єрофєєвої. Частину дитинства провів з батьками в Парижі. Закінчив філологічний факультет Московського державного університету й аспірантуру Інституту світової культури.
У 1979 році його виключили зі Спілки письменників СРСР за організацію в самвидаві альманаху "Метрополь". До 1988 року його книжок у Радянському Союзі не видавали.
Відомим став у 1973 році після публікації есе про творчість маркіза де Сада у журналі "Вопросы литературы". Найвідоміші твори письменника – "Російська красуня" (1990), "Чоловіки" (1997), "Російські квіти зла" (1999) і "Хороший Сталін" (2004).
Єрофєєв – член Російського ПЕН-центру, лауреат премії імені Набокова (1992), кавалер французького Ордена мистецтв і літератури (2006).
Зараз Єрофєєв живе у Німеччині.