Жителі Миколаївської області попросили депутатів запобігти екологічній катастрофі через токсичні відходи Миколаївського глиноземного заводу

Автори навели результати дослідження, яке офіційно встановило: червоний шлам містить сполуки хрому, міді, цинку, селену, кадмію, миш'як, свинець та інші шкідливі речовини
Фото: nikvesti.com
Жителі Миколаївської області звернулися до депутатів рад усіх рівнів із тим, що регіон опинився на межі екологічної катастрофи і через безвідповідальність керівництва Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) область і все українське Причорномор'я може стати територією екологічного лиха, новою зоною відчуження. Про це йдеться у відкритому зверненні, яке 4 серпня опублікувала на своїй сторінці у Facebook громадська організація "Стоп шлам".

У зверненні повідомляють, що завод залишає свої виробничі відходи – червоний шлам – просто неба, на шламосховищах. Кількість цих відходів сягає 47 млн тонн. Зі шламосховищ регулярно відбувається розпорошення сухого червоного шламу. Триває постійне забруднення Бузького лиману, який входить до акваторії Чорного моря, отруйними сполуками, указано в заяві.

Автори навели результати дослідження, проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, яке офіційно встановило: червоний шлам містить сполуки хрому, міді, цинку, селену, кадмію, миш'як, свинець та інші шкідливі речовини.

"Токсичні відходи утворюються внаслідок обробки імпортної руди, але вони не вивозяться, не утилізуються, а накопичуються під відкритим небом. Такі дії ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" грубо порушують українське законодавство і норми міжнародних конвенцій та угод, учасником яких є Україна. Та це і не дивно, враховуючи, що власником заводу є російський олігарх Олег Дерипаска, який узагалі знаходиться під санкціями в Україні", – підкреслюють активісти.

Вони поскаржилися депутатам, що поховання червоного шламу негативно впливають на стан людей і довкілля загалом. За інформацією управління охорони здоров'я області, за останні п'ять років серед жителів Миколаєва, які проживають у районі МГЗ, суттєво зросла кількість випадків захворювань дихальних органів, а в зоні сховищ у людей фіксують зростання рівня онкологічних захворювань, указано в повідомленні.

"Водночас зростає небезпека катастрофічної аварії, яка може завдати шкоди всім мешканцям Причорномор'я. Уже переповнене сховище №1, що накопичувало відходи упродовж 30 років, стрімко наповнюється друге сховище. За оцінками екологів, у разі аварії величезна площа землі на її місці помре на десятки років, червоні шлами потраплять спочатку в Бузький лиман, а потім у Чорне море. При цьому постраждають не тільки ґрунти в зоні охоплення, а й ґрунтові води. У подальшому буде змінена екосистема і Чорного моря, що вплине не тільки на природу, але й на життя та здоров'я людей", – заявили миколаївці.

Вони закликали депутатів виступити з вимогою до правоохоронних і центральних органів державної влади України припинити поховання "червоного шламу" без його переробки і зупинити протизаконну діяльність Миколаївського глиноземного заводу.

Контекст:

Представники громадської організації "Стоп шлам" у листопаді 2020 року подали в суд на МГЗ і в першій інстанції отримали рішення на свою користь: їм присудили компенсацію на загальну суму 9,2 млрд грн за шкоду екології та здоров'ю людей, завдану сховищами червоного шламу.

Після цього Мін'юст зупинив дію свідоцтв експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які встановили суму збитків.

29 липня екологічні активісти звернулися до міжнародних екологічних організацій із відкритим листом, у якому закликали їх допомогти в боротьбі із загрозою екологічної катастрофи в Північному Причорномор'ї.

Екологи адресували своє звернення представникам Програми ООН із довкілля (UNEP), Міжнародному союзу охорони природи і природних ресурсів (IUCN), Європейському агентству довкілля (ЕЕА), "Грінпіс" (Greenpeace), Організації ООН із промислового розвитку (UNIDO), Інституту всесвітнього спостереження (WI), Всесвітньому фонду дикої природи (WWF), Глобальному екологічному фонду (GEF), Міжнародному союзу екологічної економіки (ISEE) і Міжнародному зеленому хресту (IGC).