Клімкін пояснив, чому Донбас досі не повернувся в Україну
Однією із причин, чому питання тимчасово окупованого Донбасу ще не розв'язали, ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає побоювання, що за нинішнього економічного колапсу подальші кроки щодо реінтеграції можуть призвести до ризиків для безпеки держави.
Президент України Володимир Зеленський за допомогою західних партнерів міг організувати на президента Росії Володимира Путіна "динамічний тиск" у питанні звільнення Донбасу ще на нормандському саміті в Парижі 9 грудня 2019 року. Про це в ефірі Obozrevatel TV заявив колишній глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін.
"Якби ця команда або сам Зеленський реально хотіли створити тиск на Путіна, що б вони зробили? Вони б на паризькому саміті у присутності [канцлерки Німеччини Ангели] Меркель і [президента Франції Еммануеля] Макрона оголосили про підвищення нашої присутності у групі. Це б створило додатковий тиск? Створило б", – зазначив ексміністр.
Наступним кроком, на думку Клімкіна, необхідно було переконати міжнародних партнерів України, щоб вони тиснули на Росію.
"Потім, розуміючи, чим закінчиться процедура імпічменту, намагалися б втягнути в цю гру [президента США Дональда] Трампа. Потім намагалися б говорити про те, що тимчасово переміщені особи, які мали залишити Донбас унаслідок війни, до того долучаються. Можна було створити динамічний тиск на Путіна. Усе це не було зроблено", – підкреслив він.
Клімкін також перерахував причини, чому питання окупованих територій в Україні не розв'язують.
"Перша – це побоювання, що за наявного економічного колапсу подальші кроки щодо реінтеграції, особливо на тлі тотальної російської паспортизації Донбасу, призведуть і до безпекового колапсу держави. Друга причина – думаю, в Росії є багато зацікавлених у тому, щоб отримувати якісь переваги від чорної економіки Донбасу. Там постійно триває боротьба за ці гроші. Якщо вивозити вугілля, метал, а чорна економіка працює за своєю логікою, то це, напевно, теж впливає на російську позицію", – сказав Клімкін.
2014 року, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.
9 грудня 2019 року у Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів "Нормандської четвірки". У підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково, зокрема двічі відбувся обмін утримуваними особами.
Сторони анонсували нову зустріч за чотири місяці (планують, що вона відбудеться в Берліні), однак її точної дати не визначено.