Правозахисники вважають, що суд в Італії не довів провини Марківа
В оприлюдненій мотивувальній частині вироку українському нацгвардійцю Віталію Марківу ігнорують важливі докази, надані захистом, а надзвичайно суворий вирок частково можна пояснити послідовним запереченням нацгвардійцем будь-якого злочину, ідеться в заяві Харківської правозахисної групи.
Суд в італійській Павії не зміг довести провини нацгвардійця Віталія Марківа, якому призначили 24 роки ув'язнення за обвинуваченням у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Роккеллі у 2014 році. Про це йдеться в заяві на сайті Харківської правозахисної групи 14 жовтня.
Правозахисники нагадали, що суд Павії 11 жовтня оприлюднив мотивувальну частину вироку Марківу.
"176-сторінковий документ у жодному разі не знімає серйозних побоювань, викликаних самою природою обвинувачень проти Марківа. Навпаки, оскільки в документі ігнорують важливі докази, надані захистом, і, мабуть, надзвичайно суворий вирок частково можна пояснити послідовним запереченням Марківим будь-якого злочину", – ідеться в заяві.
Правозахисники зазначили, що ні Роккеллі, ні його російський перекладач Андрій Миронов не мали акредитації преси та інших атрибутів журналістів, які працюють у зоні бойових дій. Крім того, Миронов був одягнений у камуфляжні штани, "як багато, якщо не всі, росіян чи проросійських бійців у цьому районі".
У заяві йдеться, що позіція суду, імовірно, ґрунтувалася суто на суперечливих свідченнях французького журналіста Вільяма Рогелона, який подорожував із Роккеллі та Мироновим, і на підставі "вільної інтерпретації" телефонної розмови з Марківим у ЗМІ.
На думку правозахисників, суд проігнорував критично важливі докази захисту про те, що мінометний вогонь у бік загиблих журналістів українська армія відкрила у відповідь на вогонь бойовиків.
"Не було жодного спровокованого нападу на журналістів, проте сталася перестрілка в зоні воєнних дій, у якій трагічно загинули журналісти без жилетів для преси або інших видимих ознак", – наголошують у заяві.
Правозахисники зазначили, що тоді як судове рішення називає свідчення Марківа суперечливими, набагато суперечливішими є свідчення Рогелона, якому вдалося вижити.
"Ще у 2014 році він визнав, що не знав, звідки був перший постріл. Лише за чотири роки, у 2018-му, під час суду над Марківим він раптово "дізнався", що це сталося з пагорба і, отже, з позиції української армії", – ідеться в документі.
"Не було "порушення четвертої Женевської конвенції", але була воєнна ситуація, коли одна сторона реагувала на перестрілку іншої", – заявили правозахисники.
Вони додали, що сторона захисту навела багато доказів непричетності Марківа до вбивства, проте суд у Павії не врахував жодного з них.
Нацгвардійця Марківа затримали в Болоньї 30 червня 2017 року за підозрою у причетності до вбивства Андреа Роккеллі і його російського перекладача 24 травня 2014 року в районі Слов'янська Донецької області. За версією прокурорів, Марків із гори Карачун передав командуванню дані про місцеперебування журналістів, після чого стався обстріл, під час якого Роккеллі загинув.
У Міністерстві внутрішніх справ України розповідали, що кримінальне провадження проти Марківа італійські правоохоронці відкрили за свідченнями французького журналіста, який надав відеоряд, що нібито підтверджує причетність Марківа до вбивства Роккеллі.
Українські правоохоронці вважають, що загибель італійця і росіянина сталася внаслідок артобстрілу з боку російсько-терористичних військ. У підрозділі Марківа не було мінометів, які вели вогонь по місцю, де, імовірно, перебував журналіст, пояснювали у МВС.
12 липня суд в Італії призначив Марківу 24 роки позбавлення волі. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що вирок буде оскаржено. Апеляцію у справі Марківа розглянуть до весни 2020 року.