Арестович: Якщо ми отримаємо всю зброю, яку хочемо, куди підемо насамперед? Усе дуже просто. Удар на Мелітополь, виходимо на межі Криму
Український блогер Олексій Арестович, який до січня 2023 року був радником Офісу президента, в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону заявив, що у разі отримання необхідної західної зброї ЗСУ насамперед сконцентруються на деокупації Мелітополя Запорізької області.
"Стратегія – як географія. Усе дуже просто. Удар на Мелітополь, удар на межу Криму. По-перше, там дуже важко чинити спротив, там голий степ. У Херсоні дуже багато іригаційних споруд, а в Запорізькій області їх дуже мало. Виходимо на межі Криму, обвалюється весь російський фронт від Херсона до Маріуполя включно", – сказав Арестович.
Він уточнив, що Маріуполь окупанти зможуть якийсь час утримувати, але все, що до Маріуполя, впаде.
"Вони починають утримувати територію, яку утримували приблизно станом на 23 лютого. А це компактний фронт, малий. І з'являються свої переваги й недоліки. Перевага в тому, що ми дістаємо до них усім. До російського кордону дуже мало, і не потрібна далекобійна зброя, ми і звичайною дістанемо. Там живого місця не буде. Друге: у них ущільнюються бойові порядки. Вони зможуть стояти щільніше, і нам буде важче атакувати. Але з іншого боку, якщо в нас буде водночас далекобійна зброя, а ми ж із цієї умови виходимо, то ми їх перемішаємо за місяць просто в нуль. Там живого місця не залишиться. А потім 1,2 млн наших пацанів і дівчат, які під рушницею зараз стоять, зайдуть туди і дотопчуть остаточно", – зазначив Арестович.
За його словами, є також варіант ударити там, де противник не очікує. Як приклад він навів Луганськ і Донецьк, проте додав, що звільнити їх буде складніше.
"Цілком очевидним є удар на Мелітополь і Крим. Це розуміють росіяни. Тому можна спокійно про це говорити. І найголовніше – нічого не можуть із цим зробити. Тому що, навіть якщо Мелітополь чинитиме спротив, ми його обійдемо, просто візьмемо в оточення. Коли жратва закінчиться – на цьому все й скінчиться. Увесь південний фронт російський висів на двох нитках: залізничний міст у Криму і залізнична лінія на Мелітополь і далі на Херсон. Хтось грохнув Кримський міст, залізниця не працює. Залишилася одна нитка... Не в останню чергу вони пішли з Херсона, бо щось трапилося із Кримським мостом. Вони втратили можливість постачання мостами в Херсонську область. Там усе висить на шмарклях", – резюмував Арестович.
Контекст:
24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни. Фактично РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли після Революції гідності вона незаконно анексувала Крим й окупувала частину Донецької і Луганської областей.
Із самого початку, за даними СБУ, президент РФ Володимир Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився.
У квітні росіян вигнали з північних областей, у вересні деокупували майже всю Харківську область, у листопаді сили оборони України звільнили частини Херсонської області разом з обласним центром, а також Миколаївської області. Наразі найзапекліші бої точаться на сході країни.
Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема і Криму. Президент України Володимир Зеленський не відкидав звільнення півострова у невоєнний спосіб.
28 лютого 2023 року він повідомив, що ЗСУ готуються до відновлення активної деокупації.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов вважає, що російсько-українська війна закінчиться цього року перемогою України та деокупацією всіх територій.