Арестович: Нікому ще не казав: південь України мав стати одним із найуспішніших місць нашої оборони. Через зраду це провалилося
У південних областях України перед війною відбулися серйозні військові навчання із захисту регіону в разі російської агресії, але операція провалилася через зраду "осіб, які ухвалюють рішення". Про це в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону розповів радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович.
Гордон нагадав, що в одному з інтерв'ю Арестович сказав, що Херсонську область "про…бали", і запитав, чи знає представник Офісу президента імена цих людей.
Арестович зазначив, що одним із них є помічник начальника управління СБУ у Херсонській області – начальник Антитерористичного центру Ігор Садохін, про що днями розповів голова Херсонської облради Олександр Самойленко.
"Його заарештували ще в березні. За попередніми даними, він передавав дані про систему [мінних] полів, узагалі про систему оборони й навіть наводив російську авіацію на українські підрозділи, – сказав Арестович. – Ми знаємо, що керівник херсонського штабу ТрО зараз на російській стороні. Думаю, що це не останні особи, яких там установлять як винних".
Радник керівника Офісу президента додав, що у провалі оборони Херсонської області були як об'єктивні фактори, так і фактор зради.
"На цьому напрямку перевага російських сил була об'єктивно більша, і найнеприємніше – кримська авіація була дуже близькою. Вони розвантажували по наших військах, поверталися, швидко поповнювалися і знову прилітали. Плюс місцевість – у степу дуже складно від авіації ховатися. Плюс суб'єктивний фактор – це зрада. Накладання цих факторів і дало ефект", – наголосив Арестович.
Він додав, що зрада була на "середньому рівні", тоді як солдати й офіцери на низовій ланці зробили все, щоб захистити регіон.
"Прой...б, якщо вже про це говорити, на середньому рівні, те, що називається "осіб, які ухвалюють рішення", вдала операція російських спецслужб, які зуміли цих людей розбестити і перевербувати, ну, і зрада з їхнього боку, – назвав радник фактори, які вплинули на швидку окупацію області. – Я нікому ще не говорив – вам скажу. Напередодні війни було проведено спеціальні командно-штабні навчання на місцевості з оборони півдня. Було все сплановано. За ідеєю, це мало стати одним із найуспішніших місць нашої оборони. Там було враховано всі нюанси. Я про це точно знаю. Але саме через зраду це провалилося. Зрозуміло, що героїзм виявили солдати та офіцери, які на низовій ланці боролися, ціною свого життя зупиняли прорив на оперативний простір, але середня ланка – зрадники – відіграли свою роль".
Арестович водночас наголосив, що частина військових героїчно виборювала область.
"Морська піхота героїчно полягла, але не пускала, як могла. 65-та бригада боролася до кінця, зокрема за Антонівський міст. Постраждала дуже сильно, на неї впав удар противника, який переважав у 15–20 разів. Тобто там обороняли, військові з честю виконували свій обов'язок. Ми знаємо морського піхотинця, який підірвав ціною свого життя один із мостів у районі Генічеська, щоб не пройшли [окупанти]", – нагадав представник Офісу президента.
Контекст:
Російські окупанти зайшли на територію Херсонської області 24 лютого з тимчасово окупованого Криму. Херсон – єдиний обласний центр, який їм удалося захопити. На сьогодні російські війська утримують майже весь регіон, крім його північної частини.
РФ, напевно, націлена на довгострокову окупацію Херсонської області, вважає британська розвідка.
Оперативне командування "Південь" повідомило 28 травня, що ЗСУ перейшли в контрнаступ на півдні. 8 червня у британській розвідці заявили, що ЗСУ провели успішні контратаки в Херсонській області.
Наразі, за даними Арестовича, українська армія перебуває приблизно за 15 км від Херсона і "бачить місто у приціл".
Звільнення Херсона президент України Володимир Зеленський називав головною метою ЗСУ на півдні.