Азовець Дутчак: Що найбільше залишилося в пам'яті з "Азовсталі"? Загибель близьких людей. У моїй телефонній книзі 18 абонентів, яким я вже ніколи не зможу зателефонувати
"Найбільше, що вразило й залишилося в пам'яті, і справді зачепило, – це, звісно, загибель друзів, загибель близьких людей, із якими потоваришував. Лише перебуваючи на "Азовсталі", в моїй телефонній книзі 18 абонентів – це ті, кому я більше ніколи, на жаль, не зможу зателефонувати", – сказав Дутчак.
Він зазначив, що видалити ці контакти в нього "не піднімається рука".
"Це були хлопці, які гинули, й обороняючи Маріуполь, і були хлопці, які демобілізувалися з полку "Азов" і з перших днів стали на захист Києва, боролися, відбиваючи від Києва окупантів і воюючи на харківському напрямку. І буквально день у день надходили ці звістки. Це найбільше запам'яталося", – пояснив азовець.
За словами Дутчака, запам'яталося також, як змінювався Маріуполь після нападу російських окупантів.
"Ми виїжджали з "Азовсталі" періодично, ми спілкувалися в бомбосховищах із цивільним населенням. І місто змінювалося просто на очах: його стирали з лиця землі. Як і саму "Азовсталь". І це створювало дуже гнітюче враження", – розповів він.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
у
Контекст:
Оборона Маріуполя тривала з лютого до травня. На заводі "Азовсталь" до середини травня перебували українські захисники – бійці Національної гвардії, зокрема полку "Азов", співробітники СБУ, військовослужбовці ЗСУ, прикордонники й поліцейські. Тоді окупанти захопили майже всю територію Маріуполя й регулярно штурмували "Азовсталь", обстрілювали підприємство і скидали на нього авіабомби.
16 травня президент України Володимир Зеленський і Генеральний штаб Збройних сил України повідомили, що з "Азовсталі" розпочалася евакуація українських військовослужбовців, зокрема тяжкопоранених. Станом на кінець жовтня, за інформацією начальника штабу "Азову" Богдана Кротевича (Тавра), в полоні перебувало приблизно 2 тис. захисників Маріуполя, зокрема 700 азовців.
Частину захисників Маріуполя вже повернули з полону, серед них – п'ятеро керівників гарнізону, зокрема командир полку "Азов" Денис Прокопенко та його заступник Святослав Паламар (Калина). За умовами обміну, керівники гарнізону мусять залишатися в Туреччині до кінця війни.
Дутчака окупанти утримували чотири місяці, його звільнили у вересні.