Бутусов про ймовірність наступу Росії: Вважаю, що для такого сценарію наразі Росія не готова

Бутусов зазначив, що збройні сили Російської Федерації офіційно налічують понад 1 млн військовослужбовців, але це не означає, що всі вони готові до вторгнення в Україну.

На основі досвіду війни в Україні 2015-го Росія почала військову реформу. За офіційними даними станом на 2018 рік, у сухопутних і повітряно-десантних військах 126 батальйонних тактичних груп (БТГр), які укомплектовані контрактниками і перебувають у постійній готовності до виконання бойових завдань.

Зі 126 БТГр проти України, за оцінками Бутусова, можуть спрямувати протягом двох-трьох місяців до 90, інші використають для доукомплектування і розгортання резервних компонентів.

"Таке зосередження вимагає тривалих і масштабних перевезень, які поки не відбуваються. Це означає, що сценарій великої війни на столі, але рішення ще не ухвалено", – підкреслив журналіст.

Він зазначив, що чисельність Збройних сил України можна оцінити у 80 БТГр, причому Росія має значну перевагу у багатьох видах озброєння і військової техніки. Водночас в України є перевага в інших важливих компонентах – мотивації військовослужбовців, які захищають свою Батьківщину, наявності великого навченого резерву з досвідом бойових дій, активної підтримки громадянського суспільства, протитанкових керованих ракетах "Стугна", "Корсар", Javelin, які можуть завдати критичних втрат російській бронетехніці.

"Російська армія не має багаторазової переваги в силах для наземної війни. ЗСУ цілком здатні надавати тривалий і ефективний опір у разі гарантій безпеки НАТО в повітрі та створення безпольотної зони для російської авіації. У Росії немає сил для проведення широкомасштабних наступальних операцій, вона готується до локальних бойових дій в обмежених районах", – упевнений Бутусов.

Він нагадав, що 2014 року Росія вже готувала вторгнення й окупацію України, причому Кремль вирішив не використовувати авіацію, флот, ракетні війська, які забезпечують велику перевагу над ЗС України, і віддав перевагу локальним бойовим діям наземних сил, де основне навантаження несли сухопутні війська, повітряно-десантні війська, спецпризначенці, які вдавали місцевих "ополченців".

Така стратегія, підкреслив Бутусов, приводила до значних втрат, проте дозволяла президенту РФ Володимирові Путіну не брати на себе політичної відповідальності за вторгнення і не визнавати війни з Україною. Зараз у Путіна є серйозна мотивація для силового розв'язання проблеми України – погіршення міжнародного становища РФ, припинення доступу до технологій і фінансів західного світу, підготовка до повної ізоляції та розриву відносин із Заходом.

Але окупувати всю Україну швидко, без великого опору і великих втрат не можна, вважає експерт, а у тривалій війні шанси Росії будуть хиткими, оскільки Україна, що має статус розширеного партнерства з НАТО, напевно, отримає допомогу Альянсу в цій війні.

Тому наразі сценарій російського наступу Бутусов бачить таким:

1. Удар у Донецькій і Луганській областях для підвищення безпеки окупованої зони. Розширення зони окупації, а за сприятливих умов – взяття під повний контроль Донецької та Луганської областей.
2. Бойові дії мають короткочасний характер, щоб не допустити втручання НАТО.
3. Завдання великих втрат з'єднанням ЗСУ, інформаційно-психологічного удару для підриву морального духу політичного керівництва України, щоб під загрозою втрати влади змусити до миру за всяку ціну заради зниження ескалації бойових дій.

"Для такого сценарію наразі Росія прямо зараз не готова, оскільки зосередження необхідних сил для вирішення такого завдання поблизу лінії фронту не фіксує наша розвідка. Однак загроза в найближчому майбутньому матиме саме такий характер. Україна має можливості для протидії такому сценарію у разі адекватного оцінювання ситуації військово-політичним керівництвом", – підсумував Бутусов.

Контекст:

У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного й усеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".

1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що від початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку поточного року.

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських посадовців, РФ могла перекинути до кордону майже 4 тис. військовослужбовців).

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу військовій безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території шляхом введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкидала спроби просування російських військ углиб території України.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою за останні роки.

Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною – найбільша з 2014 року.

Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес припускає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.

12 квітня в МЗС України повідомили, що відправили РФ офіційний запит, щоб отримати роз'яснення щодо нарощування російської військової присутності біля українсько-російського кордону. У відомстві нагадали, що Росія відмовилася від участі в засіданні ОБСЄ щодо цього, яке ініціювала Україна. Метою засідання було отримання роз'яснень від Росії стосовно нарощування її військової присутності на кордоні з Україною, за його підсумками країни – члени ОБСЄ засудили концентрацію військ РФ.