Часткове ембарго на нафту коштуватиме Росії третини оборонного бюджету 2021 року – міністр енергетики України
"Заборона часткова і поширюватиметься на танкерну нафту та нафтопродукти, а це 2/3 поставок до Євросоюзу. Щодо трубопровідної нафти передбачається тимчасове виключення. Але до кінця року імпорт російської нафти до ЄС має скоротитися на 90%. Bloomberg оцінює річні втрати Росії через ембарго ЄС приблизно у $10 млрд через те, що Росія буде змушена продавати свою нафту в Азію зі значною знижкою. Ще $12 млрд втрат принесе відмова Польщі і Німеччини від російської нафти, яку країни отримують через північну гілку "Дружби". Разом це третина військового бюджету Росії у 2021 році", – написав він.
Галущенко додав, що сам факт ембарго "зробить російську нафту ще більш токсичною, відкриє шлях новим постачальникам, підірве економічну спроможність кремля фінансувати війну".
Контекст:
4 травня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала шостий пакет санкцій проти РФ. Очікували, що до нього увійде нафтове ембарго.
Угорщина була останньою країною, яка блокувала цей санкційний пакет. Обговорювали, зокрема, варіанти відтермінування ембарго для цієї держави та виплату компенсацій. 9 травня фон дер Ляєн провела переговори з Орбаном. Вона сказала, що є прогрес, але потрібна подальша робота.
30 травня у Брюсселі зібрався дводенний саміт ЄС. Орбан перед самітом заявив: його країна підтримає введення ембарго на нафту з Росії за умови, що буде знайдено рішення щодо безпеки постачання енергоносіїв для неї. Він також назвав "непоганою" ідею прибрати із санкцій постачання нафти трубопроводами.
Того самого дня до Ради ЄС звернувся президент України Володимир Зеленський, він закликав погодити шостий пакет санкцій та ембарго.
У ніч на 31 травня голова Європейської ради Шарль Мішель повідомив про досягнення домовленості щодо часткового обмеження постачання до Європейського союзу російської нафти. Як сказала фон дер Ляєн, ідеться про 90% постачань – для нафти, яка йде трубопроводами, зробили виняток. На нафтопровідну нафту припадає 30% постачання, але Польща та Німеччина вирішили добровільно відмовитися і від неї, пише "Європейська правда".