Віцеканцлер Німеччини розкритикував Орбана. Він незадоволений компромісом щодо нафтового ембарго
31 травня Габек розкритикував дії прем’єр-міністра Віктора Орбана, який висував умови Євросоюзу для погодження шостого пакету санкцій.
Як заявив Габек, Орбан продавлював свої інтереси до останнього і відмовився від політики "у вищих інтересах" заради "угоди".
Віцеканцлер Німеччини висловив думку, що зараз такий період, коли "надто багато компромісів зрештою не лише затьмарюють чіткість, а й руйнують її". Президент РФ Володимир Путін не припинить агресії проти України, поки не зазнає поразки, наголосив політик.
Він також закликав відмовитися від принципу одностайності під час ухвалення рішень на рівні Євросоюзу. Проте, як зазначає Spiegel, для того, щоб подолати одностайність на користь кваліфікованої більшості, рішення також мають ухвалити одноголосно.
Контекст:
4 травня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала шостий пакет санкцій проти РФ. Очікували, що до нього увійде нафтове ембарго.
Угорщина була останньою країною, яка блокувала цей санкційний пакет. Обговорювали, серед іншого, варіанти відтермінування ембарго для цієї держави та виплату компенсацій. 9 травня фон дер Ляєн провела переговори з Орбаном. Вона сказала, що є прогрес, але потрібна подальша робота.
30 травня у Брюсселі зібрався дводенний саміт ЄС. Орбан перед самітом заявив: його країна підтримає введення ембарго на нафту з Росії за умови, що знайдуть рішення щодо безпеки постачання енергоносіїв для неї. Він також назвав "непоганою" ідею прибрати із санкцій постачання нафти через трубопроводи.
Того самого дня до Ради ЄС звернувся президент України Володимир Зеленський, він закликав погодити шостий пакет санкцій та ембарго.
У ніч проти 31 травня голова Європейської ради Шарль Мішель повідомив про досягнення домовленості про часткове обмеження постачання до Європейського союзу російської нафти. Як сказала фон дер Ляєн, ідеться про 90% постачання – для нафти, яка йде трубопроводами, зробили виняток. На нафтопровідну нафту припадає 30% постачання, але Польща та Німеччина вирішили добровільно відмовитися і від неї, пише "Європейська правда".