Евакуйовані з Маріуполя: Жінкам обіцяли надсилати голови чоловіків у коробках

Катерина, яка виїхала з двома дітьми із заблокованого російською окупаційною армією міста, розповіла, що люди майже втратили надію, що їх урятують.

"Там фактично вже немає заводу, його стерли з лиця землі, залишилися лише сховища, і то деякі вже завалені. Світла там не було. Водою та їжею нам допомагали наші українські військові, вони відкопували якісь розбомблені склади, останніми днями вже приносили свої пайки. Те, що ми бачили в місті, коли виїжджали, – це просто коробки й усередині величезні чорні дірки. Там немає будинків", – повідомила жінка.

За її словами, під час виїзду їм довелося пройти перевірку – усіх роздягали, перевіряли шрами, татуювання, заглядали до жінок у труси.

"Перевіряли всі рюкзаки, повністю вивертали, перевіряли телефони, усі листування читали. Жінкам, у яких були знайомі військові чи в поліції, погрожували, казали, що їх знайдуть, обіцяли надсилати голови чоловіків у коробках", – розповіла Катерина.

14-річний Володимир, який виїхав із мамою та братом, повідомив, що на "Азовсталь" на початку повномасштабного вторгнення їх привіз батько.

"Він казав, що це найбезпечніше місце. Там, не бачачи сонця, ми сиділи приблизно два місяці. Тато – військовий, він залишився там. Я хотів би йому передати, що з нами все добре і щоб він був обережніший. Ми їли вівсянку з лопухами, зі шкірками, які їсти не можна. Чоловіки бігали до сусідньої будівлі, ризикували життям, щоб приготувати нам поїсти. Військові привозили, віддавали нам свою їжу, щоби ми вижили", – повідомив підліток.

З "Азовсталі" людей вивезли українські військові, потім передали окупантам.

"Нас возили майже всією територією, яку вони захопили, великими колами до Мангуша. Потім нас поселили до табору, там ми переночували в наметах і поїхали до Бердянська. Коли нас везли до табору, жінок роздягали, усім сканували пальці, фотографували, телефони перевіряли", – розповів хлопчик.

3 травня 156 жителів Маріуполя, евакуйованих з "Азовсталі", доїхали до Запоріжжя. В евакуації, крім української сторони, брали участь представники ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст:

Маріуполь – найбільше портове місто на березі Азовського моря, до війни там було приблизно 500 тис. жителів. Бої за Маріуполь точаться з 24 лютого, проте окупанти не змогли взяти місто штурмом і почали скидати на нього авіабомби та обстрілювати. Жителі оточеного Маріуполя через російських окупантів залишилися без води, світла, тепла, зв'язку та продуктів. Евакуацію мирних жителів із міста у квітні на кілька тижнів заблокували окупанти.

21 квітня президент України Володимир Зеленський сказав, що більшість міста росіяни "давно захопили". У Маріуполі, за його інформацією, на той момент залишалися заблокованими приблизно 120 тис. мирних жителів. Зокрема, українські військові та частина жителів Маріуполя перебувають у бомбосховищах заводу "Азовсталь", який штурмують окупанти.

23 квітня Зеленський пояснив, що деблокувати Маріуполь у військовий спосіб поки що неможливо і командири захисників міста "прекрасно це розуміють".

30 квітня розпочався процес евакуації з "Азовсталі" за участю ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста. У Запоріжжя виїхало 100 людей, які перебували в бомбосховищах на території заводу, сказав Зеленський 1 травня. 3 травня частина евакуйованих приїхала до Запоріжжя.

В Офісі президента висловили надію, що з "Азовсталі" вдасться евакуювати не лише цивільних, а й військових.

У промзоні "Азовсталі" перебувають сотні поранених українських бійців. 21 квітня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук називала цифру 500 осіб.