"Хто поїде – той зрадник". Стефанчук розповів про теки для віцеспікерів на випадок його загибелі та роботу Ради в перший день великої війни

Про це Стефанчук розповів в опублікованому 10 квітня подкасті "Української правди".

24 лютого 2022 року він і його сім’я прокинулися приблизно о 5.00 у своїй квартирі на лівому березі Києва від звуків вибухів.

"І дружина запитує: "Що це таке? Почалося?" Я кажу: "Ну, мабуть, так". Після цього перший дзвінок одразу надійшов від покійного глави МВС Дениса Монастирського. Він повідомив, що почалося, що росіяни вже йдуть із кордонів", – згадав Стефанчук. Після цього йому зателефонував секретар РНБО Олексій Данілов, котрий повідомив, що президент збирає засідання РНБО.

"Це ще не було 6.00, тобто я дуже швидко добрався з лівого берега в ОП. Тоді президент вийшов ще в білій сорочці і сказав: "Ну що ж, доля обрала нас". Настрій у всіх не був панічним, але всі чітко розуміли, що треба вирішувати щось і думати, як зробити так, щоб Україна не впала в ці дні", – розповів спікер.

Того дня Рада мала підтримати рішення РНБО про введення воєнного стану, але організувати засідання вдалося не одразу. У партійних чатах спочатку вирішили зібратися не в сесійній залі, а у приміщенні під скульптурою "Батьківщини-матері", але один із депутатів розсекретив цю інформацію – і в підсумку нардепи зібралися в будівлі Ради, на Грушевського. Засідання розпочалося приблизно о 8.00.

Крім того, у той день треба було вирішити, як працюватиме парламент під час повномасштабної війни. Стефанчук тоді не закрив пленарного засідання, Рада перейшла на безперервний режим роботи з умовою, що час, місце і формат засідань визначає голова парламенту. Як пояснив він "Українській правді", це рішення мало юридично забезпечити можливість працювати Верховній Раді за будь-якого розвитку подій, навіть, наприклад, якби Київ оточили.

Загалом засідання тривало приблизно 10 хвилин. Завершував його Стефанчук такими словами: "Шановні колеги, усі народні депутати залишаються в Києві. Я вас дуже прошу, за необхідності ми маємо бути готові негайно зібратися у визначеному місці у визначений час і працювати задля Української держави. Хто поїхав – той зрадник. Шановні колеги! Слава Україні!"

За його словами, апарат Ради підготував "папочки для віцеспікерів" – там був порядок дій, як треба чинити в разі загибелі Стефанчука.

За законом, якщо президент не може виконувати свої повноваження, виконання його обов'язків тимчасово покладають на голову Верховної Ради. Тому Стефанчук домовився з колегами, що він і президент "намагаються не перетинатися в одному місці" й від імені парламенту з президентом комунікуватиме Арахамія.

Проте того дня Стефанчук усе ж таки зустрівся з президентом разом із лідерами фракцій і груп. Перед цим йому надійшло повідомлення від Арахамії, що згідно з рішенням Зеленського, спікер Ради має виїхати до Хмельницького.

"Ми приїхали на Банкову, мали досить тривалу розмову з президентом. Уже коли розходилися, то знов піднялось питання, що я маю їхати з Києва. І я президенту уже фактично один на один сказав: "Я під час воєнного стану готовий виконати будь-яке твоє рішення, але окрім цього", – заявив Стефанчук.

У підсумку вирішили, що президент залишається "у своєму захищеному місці", а Стефанчук не перетинається з ним, але перебуває на відстані 10-хвилинної досяжності до центра міста.

"Так у нас почався місяць, як ми називаємо, "каруселей навколо Києва": постійно переміщалися, ночували щоразу в інших людей, але залишалися біля Києва, щоб у разі чого могти одразу бути тут", – додав Стефанчук.

Контекст:

24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли після Революції гідності вона незаконно анексувала Крим й окупувала частину Донецької та Луганської областей.

Спочатку, за даними СБУ, президент РФ Володимир Путін розраховував захопити Україну за кілька днів. Але бліцкриг провалився.

У квітні росіян вигнали з північних областей, у вересні було деокуповано майже всю Харківську область, у листопаді сили оборони України деокупували частини Херсонської області разом з обласним центром, а також Миколаївської області. Зараз найзапекліші бої точаться на сході країни.