"Я б не поспішав висміювати цей крок". Радник Резнікова прокоментував наказ Путіна про збільшення російської армії
За його словами, приводи можуть бути такі:
- прихована мобілізація, яку в такому форматі можна подати не як провал спецоперації, а як зміцнення військової могутності;
- після вступу Фінляндії в НАТО у Росії значно збільшується сухопутний кордон з Альянсом, що потребує заходів реагування;
- кремлю необхідно мати запас військ, щоб "у разі чого" контролювати Білорусь та щонайменше Вірменію, щоб зберегти позиції на Південному Кавказі;
- створюють формальні підстави, щоб у разі нових маніпуляцій з ОРДЛО офіційно інтегрувати незаконні збройні формування до складу армії РФ.
"Я б не поспішав висміювати цей крок. Зважаючи на очікуване погіршення соціально-економічної ситуації в РФ, оплачувана військова служба може стати непоганим варіантом. Також це спроба тиснути на Захід, мовляв, давайте домовлятися, інакше буде ще гірше", – пояснив аналітик.
Він нагадав, що указ Путіна набуває чинності від початку наступного року, а отже, ці заходи спрацюють не раніше ніж навесні 2023 року.
"Тож зараз особливо рефлексувати на них сенсу немає. Це буде важливо після стабілізації фронту та настання якоїсь паузи перед наступним витком, якщо все піде за цим сценарієм", – вважає Копитько.
Він наголосив, що головне завдання України зараз – переконати союзників у необхідності виділення великих обсягів зброї, "щоб до зими максимальну кількість росвійськ перетворити на лахміття".
Контекст:
Росія із 24 лютого веде відкриту війну проти України, публічно називаючи її "спеціальною військовою операцією".
Станом на 25 серпня, за даними Генштабу Збройних сил України, російська армія втратила у війні проти України приблизно 45,85 тис. представників особового складу й тисячі одиниць бойової та військової техніки, включно з літаками та кораблями.
Путін 25 серпня підписав указ, згідно з яким штатну чисельність військовослужбовців у складі ЗС Росії буде збільшено на 137 тис. – до 1,15 млн (а загальна чисельність ЗС РФ – до 2,04 млн).