"Явний воєнний злочин". Amnesty International підтвердила, що Росія умисне атакувала драмтеатр Маріуполя
Правозахисники вважають, що російські військовослужбовці навмисно обстріляли театр, незважаючи на те, що знали: 16 березня там ховалися сотні мирних жителів. Тобто вони скоїли "явний воєнний злочин".
Розслідувачі опитали 52 свідків, 28 із яких на момент атаки були в театрі або поряд із ним. Також експерти проаналізували супутникові знімки і дані радарів, зроблені безпосередньо перед атакою та невдовзі після неї; правдиві фото- і відеоматеріали, надані людьми, які вижили, та свідками; і два комплекти архітектурних планів театру.
Правозахисники дійшли висновку, що атаку майже напевно здійснив російський винищувач, який скинув дві 500-кілограмові бомби, котрі одночасно вибухнули. Найімовірніше, що удару завдали з літака Су-25, Су-30 або Су-34, які базувалися на прилеглих російських аеродромах і часто діяли над півднем України.
"Amnesty International розглянула кілька альтернативних теорій про те, хто несе відповідальність за напад і яку зброю могло бути використано. Ґрунтуючись на наявних перевірених доказах, слідство зрештою дійшло висновку, що умисний авіаудар по цивільному об'єкту був найправдоподібнішим поясненням", – ідеться у повідомленні.
Точної кількості жертв нападу встановити досі не вдалося, але, на думку Amnesty International, вона набагато менша, ніж повідомляли раніше.
Amnesty International зібрала докази щодо щонайменше 12 смертей, хоча багато тіл і досі залишаються неідентифікованими. Багато людей зазнали серйозних поранень. Ця оцінка, знижена порівняно з попередніми підрахунками, свідчить про той факт, що багато людей покинули театр за два дні до атаки, а більшість тих, хто залишився в будівлі, перебували в підвалі та інших місцях, захищених від ударної хвилі.
Загалом опитані представниками Amnesty International люди назвали повні імена чотирьох загиблих людей: Михайла Гребенського, Люби Свиридової, Олени Кузнєцової та Ігоря Чистякова. Очевидці також назвали імена ще трьох людей, які, на їхню думку, загинули внаслідок атаки на театр. Кілька свідків повідомили, що бачили трупи людей, яких вони не змогли впізнати, і цілком імовірно, що імена багатьох загиблих не були задокументовані.
Жоден із 28 людей, які вижили під час бомбардування театру та були опитані Amnesty International, ані інші свідки не підтвердили твердження РФ, згідно з якими театр використовували українські військовослужбовці як базу для операцій чи склад зброї.
В організації наголосили, що цивільний характер театру та присутність численних цивільних були очевидними за кілька тижнів до нападу.
"Характер атаки – місце удару всередині будівлі, а також імовірна використана зброя – і відсутність поблизу будь-якого потенційно законного військового об'єкта переконливо свідчить про те, що передбачуваною ціллю був саме театр. У підсумку напад, імовірно, є навмисним нападом на цивільний об'єкт і воєнним злочином", – підсумували правозахисники.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
16 березня внаслідок чергового бомбардування у Маріуполі було знищено драматичний театр, у якому переховувалися від обстрілів місцеві жителі. Унаслідок бомбардування було зруйновано центральну частину театру, а уламками завалило вхід у бомбосховище. Супутникові знімки американської компанії Maxar Technologies показали, що біля театру, на який окупанти скинули бомбу, були написи "Діти".
У розслідуванні Associated Press, опублікованому 4 травня, ідеться про те, що внаслідок бомбардування театру загинуло майже 600 людей, які перебували всередині та поряд із будівлею.
20 травня радник мера міста Петро Андрющенко повідомляв, що окупанти завершили розбір завалів драмтеатру. "Тепер ми ніколи не дізнаємося, скільки насправді було вбито цивільних маріупольців російською бомбою", – заявив він.