Кулеба: Ми не знаємо, чи вирішить Москва атакувати Україну. Але вона буде готова зробити це за кілька тижнів

"Нарощування російських військових сил на кордонах України зараз є навіть більш масивним, ніж у 2014 році. Це означає, що ми не можемо виключати жодного сценарію. Ми не можемо знати напевно, чи вирішить Москва розпочати нову стадію агресії проти України. Але очевидно, що вони будуть готові зробити це за кілька тижнів", – заявив міністр.

За його словами, військові приготування РФ мають стратегічний характер, і зараз від дій України та інших держав, які виступають за верховенство права й повагу до суверенітету держав у Європі, залежить, чи вдасться утримати президента РФ Володимира Путіна від подальших агресивних кроків.

Міністр заявив, що є дві зовнішньополітичні й одна внутрішньополітична причина такої поведінки Кремля. Перша причина – збільшити тиск на Україну й завершити війну на Донбасі на умовах Росії без спроб пошуку компромісу. Друга – продемонструвати всьому демократичному західному світові, що влада РФ робитиме все, що захоче, і не враховуватиме думки міжнародної спільноти щодо опозиціонера Олексія Навального, що вона не звертатиме уваги на санкції.

Третій мотив, за словами Кулеби, – те, що Путін і керівна партія "втрачають електоральний рейтинг унаслідок корупції та погіршення якості життя росіян", і Кремль прагне завдяки військовій мобілізації згуртувати населення перед майбутніми парламентськими виборами.

Контекст:

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.

Після анексії Криму й початку агресії на Донбасі 2014 року США, країни Євросоюзу й низка інших держав ввели санкції проти Росії. Санкційні пакети неодноразово розширювали й продовжували.

22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.

Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.

30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.

РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їх кількість зросте до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.

Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.

19 квітня глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію, однією з тем якої була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами глави української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.