Логіка України щодо війни на Донбасі не завжди зрозуміла колективному Заходу – Клімкін

"Наша логіка має бути зрозумілою колективному Заходу, як США, так і ЄС. Це дедалі важче зробити, і може стати майже неможливим – та допустити останнього не можна. Захід має довіряти нам, нашим обіцянкам – що ми можемо зробити і що є неприпустимим за будь-яких умов. Кардинальна зміна ситуації на окупованому Донбасі, непроста внутрішньополітична ситуація в Україні та геополітика, що стрімко змінюється, вже не дають можливості "петляти" і тягнути час, як ми наразі робимо", – написав він.

Дипломат вважає, що "ця тактика певний час працювала, не даючи нам просуватися вперед, але водночас створюючи простір для маневру – досить обмежений".

"Ми заплатили за нього кардинальними змінами на окупованій території. Подальше затягування часу і прагнення до якогось варіанта замороження ситуації може дуже дорого обійтися нам у майбутньому, і платою будуть можливі домовленості щодо України. Усі підвищують ставки, розуміючи, що час настав, і ми можемо стати такою ставкою. У будь-якому разі зовнішня політика зразка 2021 року без наполегливості у 2022-му вже не працюватиме", – пояснив Клімкін.

Він нагадав китайське прислів'я: коли дме вітер, треба будувати млини, а не огорожі.

За словами ексглави МЗС України, у країні "потрібна чесна й реалістична суспільна дискусія" щодо ситуації на Донбасі.

"Говорити гаслами, звичайно, можна, але це заведе нас у глухий кут. Якщо раніше це давало змогу вигравати час, то зараз ситуація змінилася і рішення можуть ухвалювати через нашу голову. По-друге, ми маємо визначитися, що саме робити, аби деокупація Донбасу не перетнула точку неповернення, після якої це буде питання віддаленої перспективи на декілька поколінь", – наголосив дипломат.

Він вважає, що "не потрібно підживлювати себе ілюзіями, що зміна влади в Росії посприяє деокупації Донбасу та Криму".

"Це щонайменше неочевидно. Тому розуміння, чи готові ми в принципі на компроміси і які саме, критично необхідне. Ціна компромісів або їх відсутності має бути принаймні зрозумілою для суспільства", – підкреслив Клімкін.

Контекст:

Одразу після окупації Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Перемовини щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Домовленості виконали частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі у перемовинах у нормандському форматі відмовляється Росія, повідомили у МЗС України.

Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначили, що РФ необхідно відновити перемовини з Україною у межах нормандського формату.

15 грудня глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна, Німеччина і Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл перемовин у нормандському форматі.