"У разі потреби постачатимемо і зброю". У міноборони Латвії заявили про підтримку України через агресію РФ
"Війна в Україні триває вже понад сім років, і поточні дії Росії на кордоні з Україною викликають побоювання щодо ймовірного нового військового нападу, що загрожує суверенітету та територіальній цілісності України. Латвія надає і надалі надаватиме Україні невійськову та військову підтримку... У разі потреби постачатимемо і зброю", – сказав Пабрікс.
Зазначають, що під час зустрічі Міщенко й Пабрікс також обговорили ультиматум РФ із безпеки на адресу НАТО.
"Путінська Росія робить усе можливе, щоб Україна не зблизилася з Європейським союзом та НАТО", – наголосив Міщенко.
21 грудня 2021 року міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас заявляв, що Литва, Латвія та Естонія в разі потреби готові надати Києву "дуже швидку військову та невійськову підтримку" через ескалацію РФ ситуації проти України.
Наприкінці грудня стало відомо, що міноборони Естонії має намір надати Україні протитанкове озброєння, ракети Javelin та 122-міліметрові гаубиці. Однак перед ухваленням остаточного рішення необхідно отримати дозвіл від країни походження ракет – США, а також від колишніх власників гаубиць – Фінляндії та Німеччини. Естонія вже розпочала цей процес, повідомила телерадіокомпанія ERR.
Україні військову допомогу надають інші західні країни. Наприклад, США із 2014 року до грудня 2020-го надали Україні допомогу більш ніж на $4,1 млрд, а фінансова підтримка Німеччини за перші п'ять років від початку війни становила понад €1,4 млрд.
Президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав 27 грудня оборонний бюджет країни на 2022 фінансовий рік. Він передбачає фінансування в розмірі $300 млн у межах ініціативи щодо сприяння безпеці України, яка забезпечує підтримку Збройних сил України.
Контекст:
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
У листопаді начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати й не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" та "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу". "Ми чітко дали зрозуміти, що подальший рух НАТО на схід є неприйнятним", – сказав Путін.