$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Нерозширення НАТО та відмова від військової співпраці з країнами колишнього СРСР. Росія опублікувала список "гарантій безпеки", які хоче від США

Нерозширення НАТО та відмова від військової співпраці з країнами колишнього СРСР. Росія опублікувала список "гарантій безпеки", які хоче від США Згідно із російським проєктом договору, США мають не лише пообіцяти не приймати Україну в НАТО, а й зовсім припинити військову співпрацю з нею
Фото: depositphotos.com
МЗС Росії опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією і США та Росією і НАТО, які передали 15 грудня помічнику держсекретаря США Карен Донфрід. Тексти опубліковано у Facebook МЗС РФ.

"Розраховуємо, що на основі наших проєктів договору та угоди США найближчим часом почнуть серйозні перемовини з Росією щодо критично важливого для підтримки миру та стабільності питання", – ідеться у повідомленні.

Так, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США зазначено, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР. Також США повинні пообіцяти, що не будуть створювати на території держав, які раніше входили до СРСР і не є членами НАТО, військові бази, використовувати їхню інфраструктуру для ведення будь-якої військової діяльності та розвивати з ними двосторонню військову співпрацю.

Інші статті передбачають взаємні зобов'язання. Згідно з ними, і Росія, і США мають утриматися від розміщення своїх збройних сил та озброєнь, зокрема в межах міжнародних організацій та військових союзів, за межами своїх територій "у районах, де таке розгортання сприймалося б іншою стороною як загроза своєї національної безпеки".

Окрім того, обидві держави мають утриматися від польотів важких бомбардувальників, перебування надводних бойових кораблів усіх класів, розгортання ракет середньої та меншої дальності наземного базування поза своїми територіями там, де ці озброєння здатні вразити цілі на національній території іншої сторони договору.

"Сторони унеможливлюють розгортання ядерної зброї поза національною територією і повертають таку зброю, вже розгорнуту за межами національної території на момент набуття чинності цим договором, на національну територію. Сторони ліквідують всю наявну інфраструктуру для розгортання ядерної зброї поза національною територією", – ідеться також у проєкті документа.

Проєкт договору між РФ та НАТО уточнює, що РФ та всі учасники НАТО станом на 27 травня 1997 року (тобто не враховують Угорщину, Польщу, Чехію, Болгарію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину, Словенію, Естонію, Албанію, Хорватію, Чорногорію та Північну Македонію) не розміщують свої збройні сили та озброєння на території всіх інших держав Європи на додачу до сил, розміщених на цій території станом на 27 травня 1997 року, окрім виняткових випадків.

"Учасники, які є державами – членами Організації Північноатлантичного договору, відмовляються від ведення будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії", – зазначено у проєкті документа.

РФ і члени НАТО не мають проводити військові навчання та інші військові заходи понад бригадний рівень "у смузі погодженої ширини та конфігурації з кожної сторони від лінії кордону Російської Федерації та держав, які перебувають із нею у військовому союзі, а також учасників, які є державами – членами Організації Північноатлантичного договору.

Відповідно до цього проєкту договору, його сторони підтверджують, що не розглядають одна одну як противників, а також "не зміцнюють своєї безпеки індивідуально, за рахунок безпеки інших", "зобов'язуються мирно вирішувати всі міжнародні спори, а також утримуватися від будь-якого застосування сили чи погрози", "зобов'язуються не створювати умов або ситуацій, які могли б становити або бути розціненими як загроза національної безпеки інших учасників".

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". За оцінкою української розвідки, поблизу кордону зосереджено понад 90 тисяч російських військовослужбовців.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", та звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

7 грудня президенти Росії та США Володимир Путін та Джо Байден провели двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язком. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.

Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України і вимагав "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо ймовірного вступу України до НАТО.

Після бесіди з Байденом Путін анонсував створення РФ та США спецструктури для обговорення питання членства України в НАТО. Байден заявив, що обговорить із РФ і союзниками щодо НАТО стурбованість Кремля розширенням Альянсу на схід.

10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на це наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

17 грудня заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко заявив "РИА Новости", що Альянс нібито не відповів на пропозиції Росії щодо деескалації конфлікту і не надав жодних конкретних ініціатив щодо відновлення роботи Ради Росія – НАТО.