Політика

Столтенберг відповів РФ: Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників та Україна – і ніхто інший

11 грудня 2021, 10.35 Этот материал также можно прочитать на русском

Столтенберг: Ми збираємося сісти, поговорити з Росією, але не йти на компроміс щодо права кожної держави в Європі обирати свій шлях. Фото: ЕРА

Позиція НАТО у відносинах з Україною залишається незмінною, заявив 10 грудня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, розшифрування його виступу наводить сайт НАТО.

10 грудня міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.

Столтенберг, відповідаючи на запитання, чи готовий Альянс порушити свою обіцянку, наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

"Це закріплено багатьма документами та угодами, які також підписала Росія, – усе, починаючи з Гельсінського заключного акту 1975 року, Паризької хартії і закінчуючи багатьма іншими угодами. Там чітко вказано, що будь-яка суверенна незалежна держава має право обирати власний шлях, зокрема й те, в яких механізмах безпеки вона хоче брати участь. Тому відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший. Ми не можемо погодитися з тим, що Росія намагається відновити систему, де великі держави, як Росія, мають сфери впливу, де вони можуть контролювати або вирішувати, що можуть робити інші країни. Така коротка відповідь. Ми збираємося сісти, поговорити з Росією, але не йти на компроміс щодо права кожної держави в Європі обирати свій шлях”, – сказав генеральний секретар НАТО.

Контекст

Верховна Рада та Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності у повному обсязі.
Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі закріплено у Конституції.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
За словами Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.
Путін під час розмови з Байденом 7 грудня заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, які унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він.
У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо можливого вступу України до НАТО.
Після бесіди з Байденом Путін анонсував створення РФ та США спецструктури для обговорення питання членства України в НАТО. Байден заявив, що обговорить із РФ і союзниками по НАТО стурбованість Кремля розширенням Альянсу на схід.