"Ми не можемо силою потрапити туди, куди нас не пустили". Червоний Хрест відповів на критику Зеленського

У документі зазначено, що з лютого співробітники організації змогли відвідати сотні військовополонених, але є ще тисячі, яких вони не спромоглися побачити. Причина – відсутність доступу й комунікації з тими, хто контролює місця утримання.

"Ми хочемо наголосити, що наші команди готові на місцях – і були готові протягом кількох місяців – відвідати пенітенціарну колонію в Оленівці [Донецької області] і будь-яке інше місце, де утримують військовополонених. Однак, окрім надання доступу вищою владою, це потребує практичних заходів для реалізації на місцях. Ми не можемо силою потрапити у місце тримання під вартою або інтернування, куди нас не пустили", – написано у заяві.

Комітет зазначає, що всі держави, які підписали Женевську конвенцію з прав людини, пов'язані юридичним зобов'язанням давати гуманітарним організаціям доступ до полонених. МКЧХ закликав сторони війни скоординувати зусилля, а міжнародні організації "виконати відведену їм роль".

13 серпня на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) президент України Володимир Зеленський розкритикував Червоний Хрест за недостатню наполегливість щодо доступу до українських військовополонених, зокрема тих, яких окупанти тримають і катують на Донбасі.

"Не можемо ми, українці, битися за те, щоб Червоний Хрест знайшов можливість. Червоний Хрест повинен битися, тому що це їхня робота, тому що вони отримують за це гроші, тому що на них дивиться весь світ. Вони повинні тиснути на Росію, щоб туди доїхати", – сказав президент.

Того ж дня в Офісі президента України провели онлайн-зустріч представників МКЧХ, дипломатії та української влади. За її підсумками глава ОП Андрій Єрмак написав у Telegram, що якщо місія Червоного Хреста упродовж трьох днів не знайде можливості потрапити до Оленівки, то Україна з партнерами "зможе сама знайти варіант".

"Ми чекати більше не будемо. Кожна година, кожен день – це життя наших людей. І війна – це сьогодні іспит для кожної людини, зокрема іспит для міжнародних організацій. Якщо є бажання, то завжди знаходиться спосіб його реалізувати", – додав глава ОП.

Контекст:

29 липня окупанти повідомили про загибель українських військовополонених, які перебували в приміщенні колишньої 120-ї виправної колонії в Оленівці на не підконтрольній українському уряду території. Окупанти оголосили про загибель 50 людей внаслідок нібито "удару" ЗСУ із застосуванням наданих США систем HIMARS.

За інформацією української військової розвідки, барак замінували вагнерівці – так, щоб вогонь швидко поширився будівлею, теракт в Оленівці був спецоперацією РФ з метою зірвати постачання Україні західної зброї.

11 серпня CNN опублікував розслідування, яке ґрунтується на аналізі відео і фотографій з місця події, супутникових знімків до й після атаки, у котрому брали участь криміналісти й експерти зі зброї. Висновок CNN – російська версія подій, найімовірніше, є вигадкою.

18 серпня український омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що Україні не надали офіційних списків загиблих і поранених військовополонених в Оленівці. Також він припустив, що Росія ліквідує докази свого воєнного злочину в Оленівці, і через це МКЧХ і місії ООН досі не надали доступу до приміщення і полонених.

19 вересня голова патронатної служби полку "Азов" Олена Толкачова заявила, те, що сталося в Оленівці, має вигляд страти. За її словами, Червоний Хрест та інші міжнародні організації розчарували, оскільки не мають жодного впливу у принципі.

З моменту теракту в Оленівці Росія не пустила туди ні українського омбудсмена, ні МКЧХ. Не поїхала туди досі й місія ООН. Заступниця генсека ООН Розмарі Дікарло 7 вересня заявляла, що місія ООН розпочне роботу в Оленівці "найближчими днями", ця місія теж поки що не вирушила до Оленівки. В ООН повідомили, що не відряджають своїх експертів туди, "не переконавшись, що є усі гарантії безпеки".