Червоний Хрест має потужніше домагатися доступу до українських військовополонених у РФ, вони гроші за це отримують – Зеленський

Червоний Хрест має потужніше домагатися доступу до українських військовополонених у РФ, вони гроші за це отримують – Зеленський Червоний Хрест не демонструє ефективності, вважає Зеленський
Фото: ЕРА
13 жовтня на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) президент України Володимир Зеленський розкритикував Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) за недостатню наполегливість у питанні доступу до українських військовополонених, яких утримує Росія. Про це повідомив сайт глави держави.

"Не можемо ми, українці, битися за те, щоб Червоний Хрест знайшов можливість. Червоний Хрест повинен битися, тому що це їхня робота, тому що вони отримують за це гроші, тому що на них дивиться весь світ. Вони повинні тиснути на Росію, щоб туди доїхати", – сказав президент.

Зеленський звернувся "до представників та керівництва Червоного Хреста", наголосивши, що "вони повинні мати доступ до полонених".

За словами президента України, МКЧХ "не демонструє ефективності в питанні доступу до українських полонених із самого початку російської агресії проти України у 2014 році".

"Це триває ще з початку окупації нашого Криму й Донбасу – доступу до наших полонених не було. Червоний Хрест не може туди доїхати. Це відбувається вісім років. А зараз, коли тисячі наших полонених після повномасштабного вторгнення перебувають на тимчасово окупованих частинах Донбасу, де їх катують – ми це знаємо – і чого тільки з ними не роблять, доступу в Червоного Хреста також немає", – наголосив Зеленський.

Він зазначив, що не бачить з боку Червоного Хреста "постійних виступів у медіа, тиску на Росію, виступів у Генасамблеї ООН".

"Я не бачу цього медійного, інформаційного, будь-якого тиску. [...] Я вважаю, що всі ми маємо включатися. Я вважаю, що Червоний Хрест повинен діяти потужніше", – пояснив Зеленський.

Президент звернув увагу на допомогу Україні з боку ООН та її генерального секретаря Антоніу Гутерріша, а також Туреччини та інших країн.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст

29 липня окупанти заявили про загибель українських військовополонених, які перебували в приміщенні колишньої 120-ї виправної колонії в Оленівці Донецької області на не підконтрольній українському уряду території. Окупанти оголосили про загибель 50 людей унаслідок нібито "удару" ЗСУ із застосуванням систем HIMARS, наданих США.

За інформацією української військової розвідки, барак замінували вагнерівці – так, щоб вогонь швидко поширився будівлею, теракт в Оленівці був спецоперацією РФ з метою зірвати постачання Україні західної зброї.

11 серпня CNN опублікував розслідування, засноване на аналізі відео та фотографій з місця події, супутникових знімків до та після атаки, в якому брали участь криміналісти та експерти зі зброї. Висновок CNN – російська версія подій, найпевніше, є вигадкою.

18 серпня український омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що Україні не надали офіційних списків загиблих і поранених військовополонених в Оленівці. Також він припустив, що Росія ліквідує докази свого воєнного злочину в Оленівці і через це МКЧХ і місії ООН досі не надали доступу до приміщення та полонених.

19 вересня голова патронатної служби полку "Азов" Олена Толкачова заявила, що те, що сталося в Оленівці, схоже на страту. За її словами, Червоний Хрест та інші міжнародні організації розчарували, оскільки не мають жодного впливу в принципі.

Станом на 2 жовтня між Україною та Росією проведено 24 обміни полоненими. Додому повернулися 808 людей.

13 жовтня стало відомо про новий обмін, звільнили ще 20 українців.

В ООН заявляли, що росіяни катують українських військовополонених, деякі з них помирають через відсутність медичної допомоги.

Українська влада не називала точної кількості людей, яких утримують окупанти, але наприкінці вересня стало відомо, що у полоні було 616 українських жінок.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати